2030/790/12 Про визнання протиправними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитом та частково недійсними умов договору - 15.08.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Близнюківського відділення Харківського ГРУ про визнання протиправними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитом та частково недійсними умов договору,-

31 травня 2010 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № HAUAGA 0000000077 від 04 вересня 2008 року до ставки 2,08% щомісяця. Зобов»язати відповідача здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків за користування кредитом згідно письмово погоджених сторонами 1,67 % щомісячно починаючи з 01.09.2009 року закріплені зазначеним договором ставки, шляхом надання відповідного протоколу засідання кредитного комітету відповідача про зменшення відсотків та здійснити перерахунок сплачених ним сум за період з 01 лютого 2009 року до поточного часу за відсотковою ставко. 1,67 % щомісячно. Зобов»язати відповідача надати новий графік погашення кредиту за вказаним кредитним договором. Визнати недійсним п.2.3.1 цього кредитного договору .

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі зазначеного договору, укладеного між ним та відповідачем, 04 вересня 2008 року він отримав іпотечний кредит в сумі 55 000 грн. на споживчі цілі шляхом видачі їх готівкою зі сплатою відсотків у розмірі 1,67% на місяць.

Позивач зазначає, що з моменту укладення договору свої обов»язки по поверненню кредиту та процентів він не порушував.

Згідно до п.2.3.1 умов зазначеного договору, Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні Кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме : зміні курсу долара США до гривні біль ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміни облікової ставки НБУ, зміні розмірів відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ) При цьому Банк надсилає Позивальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати зміни вступу в чинність зміненої відсоткової ставки.

Позивач зазначає, що у березні 2009 року при сплаті суми кредиту та відсотків йому було повідомлено про підвищення розміру процентної ставки з 01 лютого 2009 року.

Як на підставу своїх вимог позивач вказує на порушення відповідачем вимог частин 2 та 3 ст. 1056-1 ЦК України, ч.4 ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та відмову відповідачем в задоволенні його заяви щодо здійснення перерахунку платежів з лютого 2009 року до поточного часу.

Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутністю сторін.

рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Суд визнав неправомірними дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № HAUAGA 0000000077 від 04 вересня 2008 року до ставки 2,08% щомісяця. Суд зобов»язав відповідача здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків за користування кредитом згідно письмово погоджених сторонами 1,67 % щомісячно починаючи з 01.09.2009 року закріплені зазначеним договором ставки, шляхом надання відповідного протоколу засідання кредитного комітету відповідача про зменшення відсотків та здійснити перерахунок сплачених ним сум за період з 01 лютого 2009 року до поточного часу за відсотковою ставкою 1,67 % щомісячно. Суд зобов»язав відповідача надати новий графік погашення кредиту за вказаним кредитним договором. Суд визнав нікчемним п.2.3.1 цього кредитного договору .

В апеляційній скарзі відповідач, в особі свого представника, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наданим позивачем доказів, порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що 25.12.2008 року Управлінським рішення, відповідно до п.2.3.1 укладеного між ним та позивачем договору Банк збільшив відсоткову ставку з 20, 4 % річних до 24,96 % річних про що позивач був завчасно повідомленим. Апелянт також зазначає. що з 01.02.2009 року позивач прийняв вимоги Банку до виконання щодо збільшення про центової ставки.

Апелянт також зазначає, що одностороннє збільшення процентної ставки передбачено пунктом 2.3.1. умов зазначеного кредитного договору та з такими умовами позивач погодився при підписання зазначеного договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи 04 вересня 2008 року сторони уклали кредитний договір № HAUAGA 0000000077, відповідно до умов якого відповідач зобов»язувався надати позивачу кредит у розмірі 80275 грн. на наступні цілі : у розмірі 57775 грн. на споживчі цілі із яких : у розмірі 55 000 грн. видачі готівкою через касу Банку, 1650 грн. на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент видачі кредиту, 850,00 грн. для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії договору кредиту, 275 грн. -для сплати особистого страхування за договором особистого страхування за перший рік дії кредиту, а також 22 500 грн. на оплату страхових платежів, відповідно до п.п.2.1.3., 2.2.7 кредитного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1, 67 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% на суму виданого кредиту у момент надання кредиту ( п.8.1. умов Договору).

Таким чином, за змістом, вказані умови договору передбачають повідомлення Банком про зміну відсоткової ставки протягом 7 днів з дати зміни вступу в чинність зміненої відсоткової ставки.

Як свідчить повідомлення, відправлене ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 08 січня 2009 року, в разі його згоди на зміну умов кредитного договору,така зміна відсоткової ставки буде проведена автоматично 01 лютого 2009 року. В повідомленні також зазначено, що в разі незгоди зі зміною відсоткової ставки позивач повинен не пізніше 20.01.2009 року звернутись в відділення «Приват Банку» та погасити заборгованість за кредитом ( а.с.13).

Між тим, вказані вище вимоги п.2.3.1. умов договору, вимагали від відповідача письмово повідомити позивача про зміну відсоткової ставки, починаючи з 01 лютого 2009 року - з дати зміни вступу в чинність відсоткової ставки, тобто після набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, яка доповнена в ЦК України (435-15) відповідно до Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-У1 (661-17) , який набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, діючої з 10 січня 2009 року до 21.09.2011 року, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку іншою фінансовою установою змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають із кредитних правовідносин» (v0005740-12) При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Як свідчать матеріали справи повідомлення про зміну відсоткової ставки направлялось Банком 08 січня 2009 року,що підтверджується наданою позивачем копією конверту ( а.с.13 ), тобто до набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, однак доказів про отримання ОСОБА_3 вказаного повідомлення, матеріали справи не містять та як пояснив ОСОБА_3, вказане повідомлення ним отримано після 10 січня 2009 року, а запропоновані Банком зміни до процентної ставки починають застосовуватись з 01 лютого 2009 року, тобто після набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, яка містить пряму заборону таких дій .

З огляду на наведене,судова колегія погоджується з висновком суду щодо задоволення позовних вимог позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № HAUAGA 0000000077 від 04 вересня 2008 року до ставки 2,08% щомісяця, зобов»язання відповідача здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків за користування кредитом згідно письмово погоджених сторонами 1,67 % щомісячно починаючи з 01.09.2009 року закріплені зазначеним договором ставки, шляхом надання відповідного протоколу засідання кредитного комітету відповідача про зменшення відсотків та здійснення перерахунку сплачених позивачем сум за період з 01 лютого 2009 року до поточного часу за відсотковою ставкою 1,67 % щомісячно та зобов»язання відповідача надати позивачу новий графік погашення кредиту за вказаним кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду в цій частині.

Між тим, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо визнання нікчемним п. п.2.3.1 цього кредитного договору, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний пункт кредитного договору не відповідає вимогам ч.2 та 3 ст. 1056-1 та ч.4 ст. 55 Закону України «Про Банки та банківську діяльність» в їх редакції на 10.01.2009 року.

Згідно до п. 28 вказаної вище Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року (v0005740-12) при вирішенні спорів щодо нікчемності умови договору про право банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку, суди мають виходити з того, що вказані нормативно правові акти набрали чинності з 10 січня 2009 року.

Між тим, як свідчать матеріали справи зазначений вище кредитний договір укладено між сторонами 04 вересня 2008 року, тобто до набрання чинності зазначених вище нормативно-правових актів.

Виходячи із наведеного та закріпленого Конституцією України (254к/96-ВР) принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), умови договору щодо права банку на одностороннє підвищення процентної ставки є нікчемними з 10 січня 2009 року.

За таких обставин, підстави визнавати нікчемним п. 2.3.1 умов вказаного кредитного договору, який був укладений між сторонами до набрання чинності зазначений вище нормативно-правових актів, відсутні.

З огляду на наведене рішення суду першої інстанції цій частині підлягає скасуванню як таке,що ухвалено судом з порушенням норм матеріального права з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення суду від 11 квітня 2012 року підлягає залишенню його без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», задовольнити частково.

Змінити рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та визнання п.2.3.1 умов кредитного договору № HAUAGA 0000000077 від 04 вересня 2008 року нікчемним.

В задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_3, відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.