Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 травня 2012 року у справі за позовом ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" до ОСОБА_2 про стягнення помилково сплачених сум,

У березні 2011 року ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" звернулося в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що виконуючи рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року відповідачці, згідно видаткових ордерів 06.05.2010 року та 07.05.2010 року, було зайво сплачено 1807,47 грн. заробітної плати.

рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 24 травня 2012 року позов ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" 1807,47 грн. надмірно сплаченої суми та 171,00 грн. судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Крім того, апелянт посилається на те, що ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" не зверталось до неї про повернення зайво сплачених сум, про що у рішенні суду не дано ніякої оцінки.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" добровільно виконуючи рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року відповідачці, згідно видаткових ордерів від 06.05.2010 року та 07.05.2010 року, зайво сплатило 1807,47 грн. заробітної плати.

За загальним правилом особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

Разом з тим законодавець з загального правила зробив винятки і відповідно до ст. 1215 ЦК України визначив, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З наведеного випливає, що перераховані виплати не підлягають поверненню за умови, що особа, яка зробила такі виплати, здійснила їх, по-перше, добровільно, по-друге, за відсутності рахункової помилки з її боку і, по-третє, за відсутності недобросовісності з боку набувача.

З наданих суду першої інстанції доказів не вбачається підстав вважати про недобросовісну поведінку з боку відповідача, а нарахування - недобровільним.

Поняття добровільності за своїм змістом включає в себе здійснення дій без будь якого примусу з боку будь кого.

Сплата коштів позивачем відповідачу здійснена за рішенням суду добровільно, без відкриття виконавчого провадження, що визнається стороною позивача.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Всупереч зазначеним вимогам позивач ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" не надав суду жодних належних та допустимих доказів щодо недобросовісності дій відповідача.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів суду обставин з якими закон (ст. 1215 ЦК України) передбачає можливість стягнення з відповідача зайво отриманої заробітної плати. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач до відповідача про повернення зайво сплаченої суми не звертався.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вищезазначеним нормам права, при вирішенні спору взагалі не застосував жодної норми матеріального права та безпідставно задовольнив позов.

Відтак, враховуючи встановлені обставини та вимоги вищенаведених норм закону, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" про стягнення зайво сплачених коштів не підлягають до задоволення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 травня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" до ОСОБА_2 про стягнення зайво сплачених коштів відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.