22-ц/1690/1644/2012 Про скасування судового наказу районного суду за заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання - 26.04.2012 Прийняття

за матеріалами заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2007 року за заявою ВАТ «Полтавагаз»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, -

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2012 року заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу Київського районного суду м. Полтави від 16.02.2007 року за заявою ВАТ «Полтавагаз»про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання залишено без задоволення.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, який, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та задовольнити його заяву про скасування судового наказу. Ввважає, що заява ПАТ «Полтавагаз»про видачу судвого наказу мала низку суперечностій -зокрема, невірно було названо ім'я боржника та розрахунковий рахунок. Посилається на те, що договірні відносини між ним та заявником виникли 13.05.2006 року, і саме з вказаної дати він є споживачем послуг із газопостачання, до того часу жодної заборгованості за ним не рахувалося, оскільки у самому договорі відсутня відповідна відмітка. Також не погоджується із висновком суду, що судовий наказ виконано за його відома.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ПАТ «Полтавагаз»суддею Київського районного суду м. Полтави 16 лютого 2007 року видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3, який проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь ВАТ «Полтавагаз»заборгованість по договору про надання послуг з газопостачання від 13 травня 2006 року в розмірі 1251,95 грн. Вирішено питання судових витрат /а.с.19/.

Задовольняючи вимоги ПАТ «Полтавагаз»про видачу судового наказу, місцевий суд посилався на доведеність наявності та розміру заборгованості згідно розрахунку, наданого заявником.

26 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03.02.2012 року поновлено ОСОБА_3 строк на подачу заяви про скасування судового наказу та прийнято заяву до розгляду /а.с. 107/.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу, місцевий суд виходив із того, що факт надання стягувачем послуг із газопостачання боржником не спростовано та не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності заборгованості, яка існувала на час укладення договору про надання послуг від 13.05.2006 року.

Вказаний висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що розрахунок заборгованості проведений щодо сторонньої особи, - є неспроможними, оскільки вказана довідка містить адресу об'єкта споживання: АДРЕСА_1. А оскільки боржник є власником вказаного домоволодіння, то саме він є споживачем послуг. Описка в прізвищі не впливає на наявність заборгованості, що рахується за конкретним будинковолодінням, куди надається газопостачання.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 з 2001 року, з часу оформлення спадщини. Стверджував, що газопостачання у його будинок до моменту укладення договору, тобто до 13.05.2006 року, не здійснювалось, однак не надав жодного доказу цих обставин.

Натомість представник ПАТ «Полтавагаз»пояснив, що послуги боржникові надавались. До укладення письмового договору нарахування плати за послуги газопостачання здійснювалось відповідно до встановлених норм. ОСОБА_3 не звертався до ПАТ «Полтавагаз»із заявою про припинення газопостачання до 16.04.2010 року, коли газопостачання і припинялося до жовтня 2010 року /а.с. 47/.

Посилання ОСОБА_3 на помилковість висновків суду про визнання ним суми боргу у розмірі 1251,95 грн. шляхом його сплати є спотворенням ним фактичних обставин. В матеріалах справи містяться докази обізнаності ОСОБА_3 про стягнення такої заборгованості:

01.02.2010 року ОСОБА_3 звернувся до стягувача із заявою, в якій вимагав провести звірку розрахунків, відкликати судовий наказ №2-н-23/2007 та припинити відрахування заборгованості з його пенсії /а.с. 126/.

Листом від 25.02.2010 року №14/855 ПАТ «Полтавагаз»ОСОБА_3 повідомлено про те, що відкликання судового наказу здійснюється у судовому порядку /а.с. 107/.

Остаточне погашення заборгованості за судовим наказом відбулося у березні 2010 року шляхом відрахування із пенсії боржника.

Доводи боржника про необізнаність про наявність судового наказу з посиланням на перебування на лікуванні у вересні 2009 року, не мають правового значення та висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, а тому апеляційну скаргу відхиляє та залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.