22-ц/0190/6003/11 Про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки - 25.04.2012 Прийняття

Головуючого судді Берзіньш В.С. СуддівБолотова Є.В. Шестакової Н.В. При секретарі Кутелія Я.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

за апеляційними скаргами ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 червня 2011 року,

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивувало тим, що 19.07.2007р. між банком та ОСОБА_6 укладено кредитний договір на суму 180 000 дол. США з кінцевою датою погашення кредиту 19.07.2014р. та зі сплатою процентів за користування кредитом; ОСОБА_6 зобов'язаний був проводити погашення кредиту в строки, встановлені графіком надання і погашення кредиту, проте з 15.01.2010р. перестав погашати суми кредиту, чим порушив умови Кредитного договору. З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору, 19.07.2007р. між банком та ОСОБА_7 укладено іпотечний договір та в іпотеку банку було передано житловий будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 12.10.2005р., і земельна ділянка загальною площею 0,0400га. за зазначеною адресою, яка належить іпотекодавцеві на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого 18.08.2006р. Сімферопольським міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору дарування від 12.10.2005р. Станом на 20.06.2010р. заборгованість за кредитним договором складає 161 921 дол.США 57 центів і заборгованість по сплаті платежів за управління кредитом і пені, нарахованої на цю суму, складає 820 грн. 69 коп.. На підставі викладеного, ПАТ просило суд стягнути з ОСОБА_6 зазначені суми заборгованості шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки - житловий будинок і земельну ділянку.

рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 20 червня 2011 року позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №8807 від 19.07.2007 року звернено стягнення у загальному розмірі 1 290 514грн.91коп., що складається: 1 049 444грн.89коп. заборгованості за кредитом + 194 758,4277грн. відсотки + 46 311,5978грн. пеня, а також 820,69грн. заборгованості з уплати платежів за управління кредитом і пеня на цю суму, за договором іпотеки, укладеним між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №4417, на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними побудовами і земельну ділянку площею 0,0400га. кадастровий номер 0110100000:03:013:0181, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і належать ОСОБА_7 на праві приватної власності, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки: проведення публічних торгів з продажу предмету іпотеки за початковою ціною, визначеною пунктом 1.3 договору іпотеки; розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" просить рішення суду змінити в частині визначення суми заборгованості ОСОБА_6 по кредитному договору, посилаючись на незаконність і необґрунтованість переведення суми заборгованості із іноземної валюти - доларів США в національну валюту, неправильність вирахування загальної суми заборгованості. Просить стягнути зі ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у сумі 161 921 дол.США 57 центів і заборгованість по сплаті платежів за управління кредитом і пені, нарахованої на цю суму у розмірі 820грн.69коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок і земельну ділянку.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема п.4ч.1ст. 201 ЦПК України, ч.4 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 533 ЦК України. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі; не з'ясував питання про співмірність реальної оціночної вартості об'єкта іпотеки і пропорційності такого розміру сумі, пред'явленій до стягнення, як і не з'ясував можливість відмови в позові у зв'язку із відсутністю збитків іпотекодержателя і відсутності змін об'єму його прав; суд безпідставно та з власної ініціативи конвертував суму стягнення, заявлену у доларах США, у гривню.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та представник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційних скарг сторін, інтереси яких вони представляють, проти доводів апеляційних скарг супротивних сторін заперечували.

Обговоривши наведені у скаргах доводи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виходив із обгрунтованності заявлених вимог.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 546, 575, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави; кредитний договір укладається у письмовій формі; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені в договорі. Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 2ст. 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Статтею 589 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу, правил про розпорядження предметом застави та в інших випадках, встановлених договором.

По справі встановлено, що 19.07.2007р. між банком та ОСОБА_6 укладено кредитний договір на суму 180 000 дол. США з кінцевою датою погашення кредиту 19.07.2014 р. та зі сплатою процентів за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору, 19.07.2007р. між банком та ОСОБА_7 укладено іпотечний договір та в іпотеку банку було передано житловий будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 12.10.2005р., і земельна ділянка загальною площею 0,0400 га. за зазначеною адресою. Пунктом 5.1 іпотечного договору встановлено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_6 зобов'язання виконував неналежно, у зв'язку з чим склалася заборгованість за кредитним договором станом на 20.06.2010р. у сумі 161 921 дол.США 57 центів і заборгованість по сплаті платежів за управління кредитом і пені, нарахованої на цю суму, складає 820грн.69коп..

За наведених обставин суд правильно прийшов до висновку про обгрунтованність вимог про погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, посилання апелянта на положення ст. 39 Закону N 898-IV «Про іпотеку» стосовно того, що порушення основного зобов'язання не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав - неспроможні. Застосування цих положень суперечить загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано кредитні відносини.

Посилання апелянта на неспівмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна спростовуються матеріалами справи, із яких слідує, що загальна сума заборгованості у гривні складає 1 291 335 грн. 60 коп.(1 290 514,91+820,69), а загальна вартість заставного майна в іпотечному договорі зазначена у розмірі 1 100 900грн.(а.с.7об.).

Не можуть бути взяті до уваги і посилання апелянта на порушення судом положень п.4ч.1 ст. 201 ЦПК України та недійсність кредитного договору, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя АРК від 31.01.2012р., яка набрала законної сили, позов ОСОБА_6 до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ОСОБА_10 про визнання договору недійсним залишено без розгляду.

Відповідно до ст.ст. 303ч.1, 308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Спір судом розглянуто в межах заявлених вимог і на підставах наданих особами, які беруть участь у справі, доказів. рішення суду по суті спору відповідає фактичним обставинам по справі та вимогам закону, апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують висновки суду.

Разом з тим, доводи апелянтів щодо необгрунтованності визначення судом суми заборгованості у національній валюті заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією. Отже положення ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (15-93) можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені.

Суд не взяв до уваги, що кредит надано в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) визначив заборгованість за кредит і суму процентів за кредит в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України. Тому правильним буде зазначення сум заборгованості за кредит і процентів за кредит в іноземній валюті - 131 674 дол.США 39 центів заборгованості за кредитом + 24 436 доларів США 44 цента заборгованості по несплаченим процентам за кредитним договором, а всього в іноземній валюті 156 110 доларів США 83 цента.

Відповідно до положень п.4ч.1ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині зазначення сум заборгованості за кредит і процентів за кредит підлягає зміні із зазначенням цих сум у доларах США, в іншій частині судом правильно визначено кошти в національній валюті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" і представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Змінити рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 червня 2011 року в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором, виклавши перше речення другого абзацу зазначеного рішення суду в наступній редакції:

«В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №8807 від 19.07.2007 року звернути стягнення у загальному розмірі: в іноземній валюті - 156 110 доларів США 83 цента (131 674дол.США 39 центів заборгованості за кредитом + 24 436 доларів США 44 цента заборгованості по несплаченим процентам за кредитним договором = 156 110 доларів США 83 цента - сто п'ятдесят шість тисяч сто десять доларів 39 центів) та плюс у гривнях 47 132грн.29коп. (46 311,5978грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту і процентів + 820,69грн. заборгованості з уплати платежів за управління кредитом і пеня на цю суму = 47 132грн.2878коп.- сорок сім тисяч сто тридцять дві гривні 29 коп.), за договором іпотеки, укладеним між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_7, посвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №4417, на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними побудовами і земельну ділянку площею 0,0400га. кадастровий номер 0110100000:03:013:0181, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і належать ОСОБА_7 на праві приватної власності, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".