206/1191/2012 Про визнання припиненим договору поруки - 23.04.2012 Прийняття

( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs26093154) ) ( Додатково див. рішення Замостянського районного суду м. Вінниці (rs24446318) )

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Жданкіна В.В., Мартьянової Л.І.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк»

на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання припиненим договору поруки, -

В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання припиненим договору поруки.

В заяві зазначав, що між відповідачем та ТОВ «Тріумф» було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №11213298000 від 11.09.2007 року, за яким банк надав позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в договорі, в рамках ліміту, вказаного в базовій валюті, що дорівнює 1518000 грн. (ліміт договору), у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформлюється Додатковою угодою до цього Договору у формі окремої індивідуальної угоди (Індивідуальна угода), що є невід'ємною частиною цього договору. Дата остаточного повернення суми використаного ліміту за цим Договором - 10.09.2018 року.

Відповідно до договору поруки №140594 від 11.09.2007 року поручителем по цьому договору про надання кредитних послуг є він-позивач.

В подальшому боржник та кредитор без погодження з ним-поручителем додатковими угодами, укладеними протягом 2007 - 2009 років змінили зобов'язання позичальника по Генеральному договору, а саме щодо встановлення і подальшого збільшення відсотків за користування кредитом, починаючи з 11.09.2007 року, та збільшення суми самого розміру наданих кредитних коштів, визначених Генеральним договором, чим збільшили обсяг відповідальності його-позивача як поручителя за договором поруки.

Тому позивач просив визнати договір поруки №140594 від 11.09.2007 року, укладений між ним та відповідачем, припиненим.

рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене, з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ТОВ «Тріумф» було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 11213298000 (тобто, про надання кредитної лінії) (а.с.5-7). Згідно умов даного договору відповідач надав позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у договорі, в рамках ліміту, вказаного в базовій валюті, що дорівнює 1518000 грн., у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі. В п.1.1 Договору також визначено, що умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформлюється Додатковою угодою до цього Договору у формі окремої Індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.3 вказаного Генерального (Основного) договору обумовлено, що за надання кредитних послуг Позичальник сплачує Банку плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку кредитну послугу визначається в відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Тобто така плата за кредитні послуги (її розмір та інше) в самому Генеральному договорі не визначена, а визначено щодо цього питання лише загальні положення.

В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором 11.09.2007 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір поруки № 140594, згідно якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ «Тріумф» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Генерального договору про надання кредитних послуг №11213298000 від 11.09.2007 року, укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с.8).

Крім того, в п.1.2 договору поруки зазначено, що Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору, зокрема: сума Основного договору - 1518000 грн.; термін виконання основного зобов'язання - 10.09.2018 року та інші умови Основного договору.

Також в п.2.1 зазначеного договору поруки сторонами було передбачено, що Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою Поручителя» Сторони розуміють, зокрема, візування Поручителем змін до Основного договору.

В подальшому для отримання грошових коштів по Генеральному договору між ТОВ «Тріумф» та банком протягом 2007-2009 років було укладено відповідні додаткові угоди (а.с.9-16).

Задоволюючи позов, суд виходив з того, що зобов'язання за договором поруки припинилось в зв'язку з зміною забезпеченого порукою зобов'язання із збільшенням обсягу відповідальності поручителя без погодження з ним, оскільки згаданими додатковими угодами було змінено умови Генерального договору шляхом збільшення обсягів та розмірів відповідальності позичальника, тобто змінено зобов'язання боржника по Генеральному договору про надання кредитних послуг №11213298000 від 11.09.2007 року.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

Так, суд не звернув уваги на умови Генерального договору від 11.09.2007 року, зокрема викладені в п.п.1.1, 1.3-1.3.6, з якими (як і з іншими умовами) позивач, як поручитель, був ознайомлений, що підтверджується п.1.2 договору поруки, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом не враховано те, що додаткові угоди між ТОВ «Тріумф» та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено відповідно до умов та на виконання умов Генерального договору, а позивачем не доведено належними та переконливими доказами того, що внаслідок укладення між банком і позичальником цих додаткових угод було збільшено обсяги та розміри зобов'язання останнього, що призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя. Також не доведено позивачем і те, що додаткові угоди між банком і позичальником укладенні без погодження з ним, оскільки з копій Генерального договору та додаткових угод до нього (а.с.5-7, 9-16) видно, що всі ці угоди з банком від імені позичальника - ТОВ «Тріумф» укладав та підписував особисто позивач ОСОБА_2, як директор цього товариства, тобто підписуючи всі ці угоди як директор, позивач одночасно фактично візував їх як поручитель згідно до п.2.1 договору поруки (а.с.8).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 22.09.2010 року, яке набрало законної сили, зобов'язання ОСОБА_2 за договором поруки, укладеним 11.09.2007 року з відповідачем, було предметом розгляду та встановлено, що ОСОБА_2 зобов'язаний солідарно відповідати з ТОВ «Тріумф» за борг в сумі 2392922,12 грн..

Таким чином, зобов'язання ОСОБА_2 за договором поруки від 11.09.2007 року, укладеного з відповідачем, не могли припинитись і дана обставина встановлена вище вказаним судовим рішенням.

З огляду на зазначене, позов ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання припиненим договору поруки пред'явлено фактично з надуманих підстав, що свідчить про його небажання, як поручителя, виконати взяті на себе солідарні з боржником зобов'язання та намагання уникнути відповідальності.