Справа № 22Ц-3070/11
Провадження № 22-ц/290/12/12
Головуючий в суді першої інстанції:ШИДЛОВСЬКИЙ О.В.
Категорія: 45 Доповідач: Оніщук В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,
при секретарі: Ковальчук О.М., Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 08.09.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Вінницької міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2010 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про на спадщину за законом від 26.08.2010 року він являється власником 16\25 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, який розташований по АДРЕСА_1, а решта 9/25 часток зазначеного будинку належить на праві власності ОСОБА_3. рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №85 від 10.02.1983 року за вказаним будинком закріплено земельну ділянку площею 1151м2, з яких 600м2 закріплено в постійне користування та 551м2 - в тимчасове користування і дана земельна ділянка перебувала у спільному користуванні власників будинку, між якими відповідний договір користування землею не укладався. Відповідач ОСОБА_3 в належній їй частині будинку не проживає і земельною ділянкою не користується, однак періодично вчиняє конфлікти з приводу її використання і досягнення згоди щодо користування земельною ділянкою є неможливим, а тому просив встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою АДРЕСА_1 згідно розміру часток співвласників будинку, виділивши йому в користування 16/25 земельної ділянки.
рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 08.09.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
При цьому вказується на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та наполягали на її задоволенні, при цьому висловили прохання про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту №3 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №1140 від 15.03.2012 року.
Відповідач та її представники в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вказавши, що жоден із варіантів проведених експертиз їх не влаштовує.
Представник Вінницької міської ради при вирішенні спору вказала на доцільність встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка була закріплена за даним будинком, без врахування самовільно зайнятої земельної ділянки.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що у висновку експерта пропонується встановлення порядку користування земельною ділянкою з урахуванням частини земельної ділянки, право користування якою у сторін припинено, а також, між сторонами не встановлено порядок користування частинами будинковолодіння.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 3,4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про на спадщину за законом від 26.08.2010 року ОСОБА_2 являється власником 16\25 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, який розташований по АДРЕСА_1, а решта 9/25 часток зазначеного будинку, на підставі рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17.12.2009 року, належить на праві власності ОСОБА_3.
рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №85 від 10.02.1983 року за будинком АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 1151м2, з яких 600м2 закріплено в постійне користування та 551м2 - в тимчасове користування.
рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №383 від 27.06.1985 року у зв'язку із будівництвом шляхопроводу із будинку АДРЕСА_1 вилучено земельну ділянку площею 576м2, тобто співвласникам вказаного будинковолодіння надано в постійне користування земельну ділянку площею 575м2, при цьому фактично ними використовується земельна ділянка площею 964м2.
З матеріалів справи видно, що між сторонами відповідний договір користування вищевказаною земельною ділянкою не укладався, однак з приводу її використання періодично виникають конфлікти і вирішення даного питання мирним шляхом є неможливим.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 88 Земельного Кодексу України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки.
Вимогами ч.4 ст. 120 Земельного Кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
При розгляді даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій, Подільським центром судових експертиз було проведено три судові будівельно-технічні експертизи, при цьому суд апеляційної інстанції приймає до уваги саме висновок повторної судової будівельно-технічної експертизи від 15.03.2012 року за №1140, оскільки у даному висновку запропоновано варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 575м2, яка фактично закріплена в постійне користування за будинком АДРЕСА_1, без врахування самовільно зайнятої земельної ділянки.
Враховуючи розташування, належних сторонам у справі, частин житлового будинку, господарських будівель та споруд, можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, можливість проходу з вулиці на подвір'я, а також, з урахуванням санітарних правил і правил протипожежної безпеки, судова колегія вважає, найбільш доцільним та можливим встановлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом №3 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №1140 від 15.03.2012 року, за яким ОСОБА_2 виділяється 16/25 часток земельної ділянки загальною площею 368,0 м2, а ОСОБА_3 виділяється 9/25 часток земельної ділянки загальною площею 207,0 м2 із відображенням конфігурації та меж земельних ділянок на додатку №4 висновку експертизи.
Крім того, у вказаному варіанті №3 висновку експерта, відсутнє відхилення від ідеального значення та враховано, що право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Викладене в рішенні суду першої інстанції твердження про не визначення в натурі часток співвласників будинковолодіння, є безпідставним та спростовується документами, на підставі яких сторони набули право власності на відповідні частки житлового будинку і господарські споруди.
На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, щодо обґрунтованості заявлених вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою, який необхідно встановити за варіантом №3 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №1140 від 15.03.2012 року, а тому рішення суду першої інстанції, яке не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, то дане питання сторонами не порушувалось і відповідно їх необхідно залишити за останніми.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 08.09.2011 року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно варіанту №3 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №1140 від 15.03.2012 року, а саме:
- виділити ОСОБА_2 16/25 часток земельної ділянки загальною площею 368,0 м2;
- виділити ОСОБА_3 9/25 часток земельної ділянки загальною площею 207,0 м2;
- конфігурація та межі земельних ділянок, що виділяються ОСОБА_2 і ОСОБА_3 встановлені в додатку №4 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №1140 від 15.03.2012 року.
Судові витрати залишити за сторонами.
рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
З оригіналом вірно: