22-ц/1690/1164/2012 Про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - 20.04.2012 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 січня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.,-

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача апеляційного суду Одринської Т.В., -

рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 січня 2012 року позов ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Коростень Житомирської області, мешканця - АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4, котра діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5, моральну шкоду у розмірі 20 000 ( двадцять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Коростень Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 на користь держави 17 грн. судового збору та 37 грн. витрат на ІТЗ.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 в повному обсязі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що малолітній ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 15 червня 2009 року, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку тяжкого ступеню, лінійний перелом потиличної кістки з переходом в основу черепа, субапоевротична гематома правої тім'яної ділянки, лівобічний посттравматичний гемотемпаніт, посстравматичний пульмоніт, множинні садна спини та кінцівок, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 1810 від 10 серпня 2009 року відносяться до тяжких по критерію небезпеки для життя.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2010 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і йому було призначено покарання у вигляді чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнили від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. Заявлений по справі представником потерпілої та прокурором цивільний позов залишено без розгляду. По даній кримінальній справі потерпілою була визнана ОСОБА_5, 2001 року народження.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Крім того, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я.

Згідно п.5 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» крім інших вимог, передбачених ст. 137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Судом першої інстанції при розгляді даної справи визначено, що ОСОБА_4 завдано неправомірними діями відповідача моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн., що також підтверджується підписаною сторонами мировою угодою під час розгляду кримінальної справи. Встановлений судом в рішенні розмір шкоди сторонами, в тому числі і позивачем, не оспорюється.

Місцевим судом помилково було вирішено питання про стягнення даної суми з відповідача, оскільки ОСОБА_2 визначена судом сума в 20 тис. грн. на відшкодування позивачці завданої моральної шкоди вже виплачена, що підтверджується наданими квитанціями.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 316 ЦПК України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3- задовольнити.

рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 січня 2012 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.