22-ц/1690/1574/2012 Про визнання права власності в порядку спадкування за законом - 10.04.2012 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

У січні 2011 року представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7, який був сином позивача.

ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6, як спадкоємці ОСОБА_7, у встановленому діючим на момент відкриття спадщини законодавством порядку звернулись до державної нотаріальної контори шляхом подачі відповідних заяв про прийняття спадщини.

ОСОБА_3, як мати померлого, з такою заявою не зверталась, хоча фактично вступила у володіння спадковим майном, яке за життя належало спадкодавцю, а саме, наручний годинник марки «РАМР», виробництва Швейцарії та костюм із фірмовим знаком «КРЕБО».

Відповідачі отримали свідоцтва про право на спадщину у рівних долях кожному по 1/3 частині спадкового майна ОСОБА_7

Позивачка, фактично прийнявши спадщину, до нотаріальної контори з заявою не зверталась, свідоцтво про право на спадщину не отримувала, проте має право на 1/4 частину всього спадкового майна після померлого сина, тобто частки трьох інших спадкоємців повинні становити також 1/4, а не по 1/3 частину, як це слідує з виданих їм свідоцтв про право на спадщину.

Ураховуючи ці обставини, просила визнати її такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини всього спадкового майна, визнати свідоцтва про право на спадщину, видані ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 недійсними у частині 1/12 частки усього спадкового майна, зобов'язати державну нотаріальну контору м. Кременчука видати ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на 1/4 частку всього спадкового майна.

Представники позивача неодноразово змінювали (уточнювали) позовні вимоги.

Останнє уточнення позовних вимог робилось представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 у жовтні 2011 року, у цій заяві просив визнати за позивачем у порядку спадкування за законом право власності на 1/4 основних та обігових фондів ТОВ «Нова Холдинг», на 1/4 супермаркету «Простор», салону краси «Марія Арт Студіо», які створювались та набувались відповідачами за кошти, що належали за життя ОСОБА_7 та стягнути з відповідачів на користь позивача грошові кошти у сумі 106 231 доларів США, що становлять 1/4 частину від суми коштів, отриманих відповідачами з іноземних рахунків, які належали спадкодавцеві.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2012 року у позові відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржив представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, впродовж 2001-2003 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_10 видавались відповідачам свідоцтва про право на спадщину (а.с. 154-160).

Відповідно до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2011 року ОСОБА_3 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7, терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили, визнано свідоцтва про право на спадщину, видані після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 недійсними у частині визнання права власності на 1/4 частину спадкового майна (а.с. 49-51).

01 квітня 2011 року до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що спірне майно набувалось відповідачами саме з коштів, які належали спадкодавцю, крім того визнання права власності на частки у корпоративних правах підприємств, які створювались чи набувались відповідачами після смерті спадкодавця не може вирішуватись шляхом визнання права власності в порядку спадкування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 10 ч. 3, 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на ч. 1 ст. 529 ЦК України у редакції ЦК 1963 року, чинної на момент відкриття спадщини, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

За змістом ч. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) правила книги шостої ЦК України (435-15) застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.

При вирішенні цього спору необхідно з'ясувати обсяг майна, що належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини і право на яке не припинилось внаслідок його смерті.

З виданих відповідачам свідоцтв про право на спадщину вбачається, що до складу спадщини не входили будь-які грошові кошти на рахунках в іноземних банківських чи інших фінансових установах.

ОСОБА_3 вказує на те, що відповідачі фактично прийняли спірне спадкове майно, проте ухилились від його оформлення у порядку, встановленому чинним на той час законодавством України.

Позивач стверджує, що після смерті ОСОБА_7 з належних йому рахунків у іноземних банках ОСОБА_11 переказувались кошти, які передавались відповідачам.

Разом з тим, з наданих до суду платіжних документів не вдається за можливе встановити походження грошових коштів, що отримувались ОСОБА_11 із за кордону протягом 2001-2002 років, як і підтвердити належність саме цих коштів до спадкового майна ОСОБА_7

Окрім припущень позивача, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що за життя ОСОБА_7 мав рахунки у банківських установах за кордоном, як і відсутні відомості щодо сум грошових коштів, які могли б на них знаходитись.

У ході судового розгляду, місцевим судом вживалися заходи щодо забезпечення доказів, проте отримані в результаті цього відомості не змогли підтвердити обставин, заявлених у позовних вимогах.

Твердження позивача про те, що ТОВ «Нова Холдинг», Салон краси «Марія Арт Студіо»та Entiser Holding S.A., учасниками та засновниками якого є відповідачі, придбавались та створювались за кошти ОСОБА_7, також не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду.

Крім того, як вірно зазначено у мотивувальній частині рішення місцевого суду, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання за нею право власності на частки у зазначених підприємствах не можуть бути задоволено, оскільки навіть у випадку доведеності набуття цього майна за кошти спадкодавця, для визнання такого права відсутні підстави.

Доводи апеляційної скарги не містять у собі фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки місцевого суду.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.