Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого Левенця Б.Б.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Бігус М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за неналежне виконання зобовязань за попереднім договором купівлі-продажу частини житлового будинку, -

У серпні 2011 року позивач звернувся із вказаним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що 18 квітня 2008 року між сторонами був укладений попередній договір купівлі-продажу частини житлового будинку, який був посвідчений нотаріально, позивачем було передано відповідачу 495 500 грн. авансу на виконання цього договору.

Предметом договору мала бути 4\21 частини жилого будинку АДРЕСА_1 із самочинним будівництвом(добудовою), укладення основного договору сторони визначили до 15 серпня 2008 року, до вказаної дати відповідач мав узаконити будівлю. Відповідач не виконав умов договору, не узаконив будівлю, тому основний договір купівлі-продажу не був укладений.

Посилаючись на п. 5.3 попереднього договору, позивач просив стягнути на свою користь із відповідача 991 000 грн. подвійної суми авансу за попереднім договором.(а.с. 1- 31)

Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що не отримував від позивача суми авансу, просив застосувати позовну давність . (а.с. 70-88)

Третя особа заперечень проти позову не надала.

рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено стягнуто із відповідача на користь позивача 991000 грн. за неналежне виконання зобовязань за попереднім договором від 18 квітня 2008 року, 1700 грн. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. (а.с.138-141).

В апеляційній скарзі відповідач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги посилався на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначив, що рішення суду суперечить вимогам законодавства, які викладені на обґрунтування заперечень проти заявленого позову. (а.с. 143-157)

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали скаргу і просили її задовольнити, представники ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечували проти скарги і просили її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, у т.ч. шляхом вручення повісток їх представникам, про що у справі є докази.(а.с. 187-188)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 18 квітня 2008 року між сторонами був укладений і нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу 4\21 частини жилого будинку АДРЕСА_1 із самочинним будівництвом(добудовою), укладення основного договору сторони визначили до 15 серпня 2008 року.

За п. 5.1 цього Договору в день його підписання позивач(Сторона 2) сплатив, а відповідач (Сторона 1) отримав суму авансу в розмірі 495500 грн. Підписанням цього договору відповідач визнав отримання зазначеної суми авансу.

За п. 5.3 цього Договору, у випадку відмови від виконання цього договору Стороною 1(відповідач), вона зобовязується повернути Стороні 2(позивачу) протягом 30 днів з дати встановленої п. 6.1 цього договору подвійну суму авансу.(а.с. 9-12)

Договір купівлі-продажу вищевказаної частини будинку в обумовлений сторонами термін не укладений, відповідач отриману суму авансу позивачу не повернув.

Встановлені обставини свідчать, що між сторонами виникли правовідносини, що мають бути врегульовані за чинним ЦК України (435-15) .

У відповідності до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

За змістом вказаної норми, завдаток одночасно виступає способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Необґрунтоване ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення основного договору може бути підставою лише для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, оскільки зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором (частини друга та третя статті 635 ЦК України).

Про відшкодування збитків у цьому провадженні позивач вимог не заявляв.

Сторони є співвласниками будинку за вказаною адресою. На час укладення попереднього договору, сторонам було відомо, що частка жилого будинку мала самочинне будівництво, яке не узаконене. Відповідач вживав заходів, спрямованих на узаконення самочинного будівництва та прийняття його в експлуатацію про що свідчать надані ним документи, зокрема договір експертизи проектно-кошторисної документації, проект будівництва, акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, який підписаний не усіма членами комісії, тощо. При цьому, прийняття обєкта в експлуатацію є компетенцією відповідної комісії склад якої визначався розпорядженням уповноваженого державного органу, а відповідач не має нести відповідальність за роботу вказаної комісії.(а.с. 190-231)

Позивач не надав до суду доказів відмови відповідача від укладення основного договору, не встановлено таких і судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, передані на виконання домовленості про укладення основного договору купівлі-продажу частини будинку гроші в сумі 495500 грн. є авансом і мають бути повернуті позивачу у тому розмірі, в якому вони передавались.

Інші доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому мають бути відхилені.

Зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, із відповідача на користь позивача мають бути стягнуті 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплата яких підтверджується квитанціями.(а.с. 7-8)

Керуючись ст. 88, 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року скасувати, ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково і стягнути на його користь із ОСОБА_1:

- 495500(чотириста девяносто пять тисяч пятсот) грн.. авансу за попереднім договором від 18 квітня 2008 року;

- 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції, в іншій частині заявлених вимог відмовити.

рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.