Справа № 22ц-2190/811/2012
Головуючий у 1-й інстанції
Категорія Ведяшкіна Ю.В.
Доповідач: Вербицька Л.І.
Апеляційний суд Херсонської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Вербицької Л.І.
Суддів: Вейтас І.В.
Радченко С.В.
при секретарі: Лукашевич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 грудня 2011 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 15.12.2008 р. між АСТ «АИС - Поліс»повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»та відповідачкою ОСОБА_5 було укладено Договір К № 047241 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1. Серед осіб, допущених до керування застрахованого транспортного засобу за Договором страхування було визначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6. 29.05.2009р. на 177 км. автошляху Кіровоград-Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні ушкодження. 01.06.2009р. ОСОБА_5 звернулася до ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»з повідомленням про випадок, що стався 29.05.2009 року, проте позивачем було відмовлено ОСОБА_5, у здійсненні страхового відшкодування, оскільки за кермом автомобіля на момент ДТП перебувала особа, яка не визначена в Договорі страхування як така, що має право керування застрахованим транспортним засобом, а саме ОСОБА_3. Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 09.07.2009 року, особою, винною в настанні ДТП було визнано ОСОБА_3 Відповідно до акту про порушення законодавства в сфері фінансових послуг № 638/42/6-ап від 17.12.2010р., встановлено факт порушення Позивачем законодавства у сфері фінансових послуг у вигляді нездійснення виплати Страхувальнику страхового відшкодування за випадком, що стався 29.05.2009р., та пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування. Приписом № СК-421/10-1337 від 29.12.2010р. Держфінпослуг зобов'язало Позивача здійснити виплату ОСОБА_5 страхове відшкодування за випадком, що стався 29.05.2009 року та пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування. Не погодившись з фактом здійснення порушень та вимогами Припису, 10.01.2011р. ПАТ «СК «Український страховий стандарт» було подано Скаргу на рішення Держфінпослуг про застосування заходів впливу у вигляді винесення оскаржуваного Припису. Оскільки станом на 31.01.2011р., ними не було отримано відповіді на скаргу, на виконання вимог Припису 31.01.2011р. було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 31 683,34 грн. та виплату пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі 9 856,69 грн. На виконання вимог Припису № СК-421/10-1337 від 29.12.2010р. ПАТ «СК «Український страховий стандарт»було понесено додаткові витрати на перерахування на рахунок Головного управління Державного казначейства України в м. Києві 15% податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 739,42 грн. який згідно з п. 4.2.10. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (889-15)
, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді неустойки, штрафу або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди) сплачений згідно з платіжним дорученням № 2130 від 31.01.2011р. Оскільки в ДТП, що сталася 29.05.2009р. постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 09.07.2009р. винною особою визнано ОСОБА_3, вважають, що відповідно до чинного законодавства України ПАТ «СК «Український страховий стандарт»має право регресної вимоги до ОСОБА_3 по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок настання ДТП, а також враховуючи, що рішенням Держфінпослуг від 25.01.2011р. рішення позивача про відмову в здійсненні страхового відшкодування за випадком, що стався 29.05.2009р. було визнано неправомірним позивач має право вимоги до відповідачки ОСОБА_5 щодо відшкодування збитків, завданих виконанням неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень.
Просили суд в порядку вжиття заходів забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Стягнути з ОСОБА_3 заподіяну шкоду в порядку регресу в розмірі 31 683,34 грн., стягнути з ОСОБА_5 відшкодування шкоди в розмірі 11 743,96 грн.. Судові витрати покласти на ОСОБА_3, ОСОБА_5 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «СК «Український страховий стандарт»заподіяну шкоду в порядку регресу в розмірі 31 683,34 грн., а також судові витрати в розмірі 316 грн. 83 коп., всього 32 000,17 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «СК «Український страховий стандарт»заподіяну шкоду в розмірі 9856,69 грн., а також судові витрати в розмірі 98 грн. 57 коп., всього 9955, 26 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати.
В запереченнях, які надійшли на адресу апеляційного суду ПАТ «СК «Український страховий стандарт»зазначали, що вважають рішення Новокаховського міського суду Херсонської області таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Вважають доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, сторони, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позивач має право регресної вимоги до ОСОБА_3, який постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 09.07.2009 року визнаний винним у ДТП, що сталася 29.05.2009 року. Крім того, суд послався на те, що ОСОБА_4 безпідставно отримала пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, оскільки рішення Держфінпослуг про визнання неправомірним відмови позивача у виплаті страхового відшкодування було скасовано, а тому відшкодуванню підлягають витрати завдані виконанням неправомірного рішення субєкта владних повноважень.
Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки до них суд дійшов невірно застосувавши норми матеріального закону.
Судом першої інстанції встановлено, що винним у ДТП, що сталася 29.05.2009 року є ОСОБА_3, який не зазначений у договорі страхування як особа, що має право керування застрахованим транспортним засобом, власником якого є ОСОБА_4
Страхова компанія «Український страховий стандарт»із зазначеної підстави відмовило ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування. Відмова у виплаті страхувальником була оскаржена до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. За результатами розгляду зазначеної скарги було складено акт про порушення законодавства в сфері фінансових послуг №638/42/6-ап від 17.12.2010 року з якого вбачається, що уповноваженою особою Держфінпослуг встановлено факт порушення позивачем законодавства у сфері фінансових послуг у вигляді нездійснення виплат страхувальнику страхового відшкодування та пені за несвоєчасну виплату. Приписом Держфінпослуг від 29.12.2010 року позивача зобовязано усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг щодо виплати відповідачці страхового відшкодування за випадком, що стався 29.05.2009 року та пені за несвоєчасну виплату.
На виконання припису 31.01.2011 року позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 31683,34 грн., а також пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі 9.856,69 грн.
Після виконання припису ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»оскаржило його до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. рішенням Голови комісії від 25.01.2011 року припис від 29.12.2010 року скасовано.
З зазначених обставин вбачається, що підставою виплати страхового відшкодування та пені був припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на ст. 993 ЦК України, яка, на його думку, надає право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, а також на ч.1 ст. 1166 ЦК України. Саме цими нормами матеріального закону і керувався суд задовольняючи позов. Однак, судом не враховано, що відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика право вимоги переходить у випадку виплати ним страхового відшкодування за договором майнового страхування та за умови одержання страхувальником страхового відшкодування. Однак, позивач заявив вимоги і до страхувальника ОСОБА_4 про повернення отриманої нею пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у звязку із скасуванням припису Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, яким їх було зобовязано здійснити страхові виплати.
Таким чином, позивач не визнав права ОСОБА_4 на отримання страхового відшкодування за договором майнового страхування і у звязку із скасуванням припису вважає, що виплачені кошти підлягають поверненню.
За таких обставин суд необґрунтовано застосував ст. 993 ЦК України та стягнув з відповідача ОСОБА_6. виплачені ОСОБА_4 кошти в рахунок страхового відшкодування в сумі 31683,34 грн., оскільки зазначена норма закону не регулює спірні правовідносини.
Крім того, стягуючи з ОСОБА_4 отриману нею пеню в розмірі 9856,69 грн. суд застосував ч.1 ст. 1166 ЦК України, яка містить лише загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Судом при цьому не встановлено будь-яких дій відповідачки, які б свідчили про завдання нею майнової шкоди позивачу. Посилаючись на те, що позивач має право вимоги до відповідачки щодо відшкодування збитків, завданих виконанням неправомірного рішення субєкта владних повноважень, суд не зазначив, якою нормою матеріального закону при цьому керувався. Стаття 1166 ЦК України такого права вимоги не передбачає.
Таким чином, рішення суду в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166 ЦК України колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 грудня 2011 року в частині часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_3 31683,34 грн. шкоди в порядку регресу та судових витрат 316 грн. 83 коп., а всього 32000,17 грн. на користь ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», а також стягнення з ОСОБА_4 шкоди у розмірі 9856,69 грн., судових витрат 98 грн. 57 коп., всього 9955,26 грн. на користь ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»в повному обємі.
рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.