Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання Збаржській Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГермесРегіон" далі (ТОВ "Гермес Регіон")

на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 01лютого 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Гермес Регіон" про поновлення строку для звернення до суду про вирішення трудового спору, про визнання незаконним відсторонення від роботи, про визнання незаконним звільненням з роботи, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано незаконним відсторонення ОСОБА_2 від виконання трудових обовязків начальника зміни АЗС "Регіон" ТОВ "Гермес Регіон" і звільнення з даної посади та поновлено її на вищезазначеній посаді з 08 червня 2010 року. Стягнуто з ТОВ "Гермес Регіон" на користь ОСОБА_2. втрачений заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23850 грн. та 2000 грн. моральної шкоди.

Додатковим рішенням цього ж суду постановлено при стягненні втраченого заробітку провести відрахування всіх належних платежів, якщо вони не були проведені. Рішення в частині стягнення заробітної плати в сумі 1050 грн. за один місяць і поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Стягнуто з ТОВ "Гермес Регіон" на користь держави судовий збір в сумі 255,50 грн.

У апеляційній скарзі ТОВ "Гермес Регіон" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухваливши рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, всупереч встановленим по справі доказав прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Не прийняв до уваги наявні у справі докази про правомірність звільнення позивачки за п.4 ст. 40 КЗпП України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд обґрунтовано виходив з вимог закону та наданих доказів.

Судом встановлено, що позивачка працювала у відповідача з 23 лютого 2009 року на посаді начальника зміни АЗС"Регіон" ТОВ "Гермес Регіон". Наказом №48 від 07.06.2010 року позивачка звільнена з посади з 08.06.2010 року за прогул без поважних причин п.4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд в повному обсязі дав оцінку наданим сторонами доказам, проаналізував у сукупності інші встановлені по справі обставини і дав їм належну правову оцінку, як того вимагає ст. 213 ЦПК України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачка на час звільнення була вагітною, що підтверджено відповідними медичними висновками (т.1а.с. 98-104,т.2 а.с.36-43) .

Згідно із ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обовязковим працевлаштуванням.

Наявність вагітності на день звільнення працівниці за ініціативою власника або уповноваженого ним органу при відсутності ліквідації підприємства, установи, організації являється безумовною підставою для поновлення звільненої особи на раніше займаній посаді.

При цьому для застосування ч. 3 ст. 184 КЗпП України закон передбачає наявність стану вагітності саме на час звільнення особи, а не на час розгляду справи. Застосування даної норми не ставиться в залежність і від своєчасного повідомлення працівницею власника або уповноваженого ним органу про вагітність.

Наявність вагітності на час звільнення є підставою для поновлення на роботі, а несвоєчасне повідомлення працівницею роботодавця про свою вагітність не впливає на застосування гарантій, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) .

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57- 66 ЦПК України.

Наведені доводи в апеляційній скарзі про те, що звільнення проведено відповідно до діючого законодавства висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішенню суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ТОВ "Гермес Регіон" відхилити.

Рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.