Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої: Перегінець Л.В.

Суддів: Горблянського Я.Д., Меленко О.Є.

секретаря Сурмачевської У.С.

з участю представника апелянта Наконечного І.В.,

позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ПАТ «Страхова група «ТАС» на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ПАТ «Страхова група «ТАС», третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди,-

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2012 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ПАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди.

Вирішено стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» в користь ОСОБА_2 11064,32 грн. матеріальної шкоди, 2550,0 грн. моральної шкоди та 282,3 грн. судових витрат по справі, а всього 13896,62 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач ПАТ «Страхова група «ТАС» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не

Справа №2/0908/2202/2011 Головуючий у І інстанції Кардаш О.І.

Провадження №22ц/0990/517/2012 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.

Категорія 30

взято до уваги Висновок № 062 ДП «Центр експертних досліджень», згідно якого комплекс наявних пошкоджень автомобілів VW Passat, д.н. НОМЕР_1 та BMW 316, д.н. НОМЕР_2 з технічної точки зору не міг утворитися при їх взаємному зіткненні за обставин ДТП, оскільки наявні на транспортних засобах пошкодження ні за обємом, ні за характером деформації не відповідають механізму їх утворення при взаємному зіткненні вказаних автомобілів. Постановою Калуського міськрайонного суду від 07.02.2011 року ОСОБА_4 був визнаний у вчиненні ДТП. Однак, в цій постанові не вказано, які саме пошкодження були заподіяні автомобілю позивача в результаті ДТП. З огляду на зазначені обставини апелянт вважає, що не всі пошкодження автомобіля, на які вказує позивач, утворилися внаслідок ДТП. Відтак, згідно п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування», ст. 991 ЦК України підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником або потерпілою особою свідомо неправдивих відомостей про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Апелянт не погоджується також і з висновком суду в частині відшкодування моральної шкоди. При цьому вказує, що згідно із Законом та умовами Полісу страховик відшкодовує потерпілому моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, чи в душевних стражданнях. Водночас моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням майна, і на що в даному випадку посилається позивач, повинен відшкодовувати ОСОБА_4 Позивачем не надано жодних доказів щодо моральних страждань, які вплинули на його здоровя, а тому така шкода не повинна відшкодовуватись апелянтом. Просить рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2012 року скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_4 відмовити.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.

Позивач та його представник вимоги апеляційної скарги не визнали, просять відмовити в її задоволенні, оскільки вина ОСОБА_4 доведена, пошкодження підтверджено матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_4 доводи скарги не визнав посилаючись на страхування цивільної відповідальності у відповідача, у зв»язку з чим, той зобов»язаний провести відшкодування.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, подав клопотання про слухання справи у його відсутність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2010 року в м. Калуші по вул.Богуна гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «W Passat» д.н.з. НОМЕР_1, порушивши правила дорожнього руху, спричинив ДТП, внаслідок чого був пошкоджений автомобіль марки BMW д.н.з. НОМЕР_2.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.02.2011року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу на суму 340 грн. (а.с.7).

Згідно Висновку авто-товарознавчого експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку № 7 від 19.01.2011 року, вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 внаслідок пошкодження автомобіля BMW 316 д.н.з. НОМЕР_2. в ДТП становить 11064,32 грн. (а.с.16-22).

Згідно Полісу обовязкового страхування № ВЕ/7717038 від 28.12.2010 року зі строком дії з 28.12.2010р. по 27.12.2010р., автомобіль ОСОБА_4 застрахований Івано-Франківською філією «Страхової групи «ТАС» (а.с.7).

ПАТ «Страхова група «ТАС» відмовило у відшкодуванні збитків, завданих ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля BMW 316 д.н.з. НОМЕР_2, обґрунтовуючи тим, що згідно висновку експерта Висновок № 062 ДП «Центр експертних досліджень» наявні пошкодження двох автомобілів не могли утворитися при їх взаємному зіткненні, тобто заявником подано свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що мав місце страховий випадок за участю сторін по справі. Транспортний засіб ОСОБА_4 застрахований і відповідач своєчасно звернувся до страховика із відповідною заявою. З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ст.ст. 988, 989 ЦК України, страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як правильно встановлено судом та не заперечується сторонами, 30.12.2010 року мало місце ДТП за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Останнього судом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно Полісу обовязкового страхування від 28.12.2010 року зі строком дії з 28.12.2010р. по 27.12.2010р., автомобіль ОСОБА_4 застрахований Івано-Франківською філією «Страхової групи «ТАС». 31.12.2010 року відповідач звернувся до ПАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши при цьому всі необхідні документи. Висновком авто-товарознавчого експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку №7 від 19.01.2011 року, вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 внаслідок пошкодження автомобіля BMW 316 в ДТП, оцінено на суму 11064,32 грн.

Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для стягнення з ПАТ «Страхова група «ТАС» в користь ОСОБА_2 11064,32 грн. страхового відшкодування є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Посилання апелянта на Висновок № 062 ДП «Центр експертних досліджень» як на доказ подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, що є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування згідно п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування», не заслуговують на увагу, оскільки такий відсутній в матеріалах справи та не представлено в судовому засіданні. За змістом посилань апелянта щодо його змісту, він містить припущення експертів щодо неможливості утворення з технічної точки зору пошкоджень автомобіля за обставин ДТП. Разом з тим, будь-якого об»єктивного доказу, який би спростовував обставини встановлені при розгляді справи про адміністративне правопорушення та даних довідки ДАІ (а.с.15) про розмір спричинених пошкоджень, апелянтом суду не представлено.

Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

За змістом ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Відповідно до ч.1,п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився щодо характеру та розміру моральної шкоди завданої ОСОБА_2 з огляду на те, що внаслідок безпідставної відмови страхової компанії у виплаті відшкодування, він зазнав немайнових втрат в формі душевних страждань та стресу пов»язаного з неповерненням коштів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308,ст.ст. 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Страхова група «ТАС» відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2012 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.