Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Шалаути Г.І.,

суддів Бойчук І.В., Перегінець Л.В.,

секретаря Балагури М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Угринівської сільської ради, третьої особи без самостійних вимог- футбольного клубу "Сокіл" про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою Угринівської сільської ради на рішення Тисменицького районного суду від 08 лютого 2012 року, за участю представника апелянта-ОСОБА_2., позивача ОСОБА_1,його представника ОСОБА_3,представника третьої особи-голови спортивного клубу «Сокіл»Терешкуна Р.Я.-

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Угринівської сільської ради, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог- футбольного клубу "Сокіл" про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позов мотивував тим, що він 18.03.2010 р. передав на відповідальне зберігання футбольному клубу "Сокіл" села Угринів 600 кв.м. букового паркету, що підтверджується договором зберігання матеріальних цінностей від 18.03.2010 р. та актом передачі матеріальних цінностей від 18.02

Справа №2/0915/1038/2011 Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б. Провадження 22ц/0990/645/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І. Категорія 19

2010 року,який підписав він та голова спортивного клубу «Сокіл» Терешкун Р.Я

Вказаний паркет він придбав 14.08.2008 р. на ВАТ "Будзалізобетон" згідно накладної №162 в кількості 612 кв.м. по ціні 32.09 гр. за м-2 загальною вартістю 19639,08 грн.

Паркет зберігався в приміщенні роздягальні спортивного комплексу ФК "Сокіл", яке прийнята на баланс Угринівської сільської ради згідно рішення сесії цієї ж ради. До вказаних приміщень, де зберігається належний йому паркет, нема вільного доступу, вони закриті та опечатані Угринівською сільською радою. У передачі йому зазначеного майна Угринівською сільською радою було відмовлено.

рішенням Тисменицького районного суду від 08 лютого 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено, суд вирішив витребувати із незаконного володіння Угринівської сільської ради паркет буковий в кількості 600 кв.м. загальною вартістю 23104,90 грн. та передати у володіння ОСОБА_1; стягнути з Угринівської сільської ради на користь ОСОБА_1 552 грн. судових витрат.

На дане рішення Угринівська сільська рада подала апеляційну скаргу, з мотивів,що висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно з»ясовані обставини справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати.

В судовому засіданні представник апелянта -ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги,пояснив,що позивач не надав доказів на підтвердження заявлених вимог про те,що Угринівська сільська рада незаконно утримує належний йому паркет,та що вона брала його на відповідальне збереження,зазначив,що Угринівська сільська рада стала власником приміщень спортивного комплексу «Сокіл»,що знаходиться в с.Угринів по вул.550-річчя Укринова,буд.45а лише з 1липня 2011 року,а тому вважає,що позов до сільської ради заявлений безпідставно . Представник сільської ради ОСОБА_7 пояснила,що позивач звертався до Угринівської сільської ради з вимогою про повернення йому паркету,однак на сесії сільської ради він не міг предявити документів про приналежність йому паркету,а тому рішення по цьому питанні не було прийнято,хоча проведеною інвентаризацією майна спортивного комплексу в червні 2011 року,виявлено різні будівельні матеріали,в тому числі і паркет,однак не встановлено кому він належить. . Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду новий доказ лист т.в.о.голови правління ВАТ»Будзалізобетон», адресований голові Угринівської сільської ради,без вихідного номера та дати про те,що ВАТ»Будзалізобетон» заперечує факт відпуску ОСОБА_1 612м-2 по ціні 32.09грн паркету букового,згідно накладної №162 від 14.08.2008 року та заперечує отримання від нього коштів в сумі 23.567грн.99 коп.(в тому числі з пдв 3927.92грн.) .Просив апеляційну скаргу задоволити,рішення суду першої інстанції скасувати,постановити нове про відмову ОСОБА_1.у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача апеляційної скарги не визнав,заперечення мотивував тим,що власник майна вправі витребувати своє майно з чужого незаконного володіння,що представник відповідача не заперечував наявності паркету на даний час у приміщенні спортивного комплексу «Сокіл»,та не надав доказів,що цей паркет належить сільській раді та перебуває у неї на балансі . Оскільки на час укладення договору про прийняття паркету на зберігання,голова спортивного клубу «Сокіл»-Терешкун Р.Я.займав також посаду голови Угринівської сільської ради,вважає,що сільська рада має обов»язок повернути паркет позивачу,який їй не належить .

Представник третьої особи без самостійних вимог-Терешкун Р.Я.апеляційної скарги не визнав,пояснив,що позивач надав паркет під відповідальне збереження спортивному клубу»Сокіл»з метою облаштування в майбутньому приміщення спортивного комплексу,який є юридичною особою,однак,оскільки це приміщення стало власністю Угринівської сільської ради,ОСОБА_1бажає повернути належний йому паркет,просив апеляційну скаргу відхилити,а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника апелянта,представника позивача та представника третьої особи,дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами,суд знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою частково,виходячи з наступних доводів .

З оглянутих письмових доказів накладної №162 від 14.08.2008 року вбачається,що ВАТ »Будзалізобетон» відпустив 612 м-2 паркету букового ОСОБА_1.(а.с.6) та з квитанції про оплату паркету (а.с.7) підтверджується,що за придбаний паркет позивач оплатив 23960грн.(разом з ПДВ),з акту передачі паркету на відповідальне збереження від 18.03.2010 року(а.с.5) вбачається,що ОСОБА_1 передав спортивному клубу»Сокіл».600 м-2 паркету букового на зберігання,з пояснень сторін та протоколу інвентаризаційної комісії спортивного комплексу «Сокіл»від 7.06.2011 року з»ясовано,що при проведенні інвентаризації матеріальних цінностей,серед інших будівельних матеріалів,які знаходилися в приміщенні спортивного комплексу «Сокіл», виявлено 279.99 м-2, паркету,який на балансі сільської ради не значиться,а тому перебуває у володінні Угринівської сільської ради без належних правових підстав. Колегією суддів встановлено,чого не заперечили сторони,що на час укладення договору про прийняття на зберігання паркету між ОСОБА_1 та СК»Сокіл»,приміщення спортивного комплексу,знаходилося в стадії незавершеного будівництва,а право власності на нього зареєстровано за Угринівською сільською радою лише 1.02.2011 року. Оскільки своїх прав на зазначений паркет ніхто,крім позивача,не заявляв,а Угринівська сільська рада без належних правових підстав утримує 279.99м-2 паркету,то зазначений паркет слід повернути позивачу,як власнику.Право власності позивача підтверджено документами на (а.с.6-8), а тому він вправі заявити вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння,яке є в наявності .Загальну вартість паркету,що підлягає поверненню позивачу, слід визначити,виходячи з ціни 32 грн.09коп.за 1м-2,відповідно до зазначеної у накладній (а.с.6).Щодо решти заявлених вимог позивачу слід відмовити,оскільки Угринівська сільська рада не укладала з ним договору на зберігання речей,не приймала їх на зберігання,а тому в неї не виникає обов»язку щодо їх схоронності та не настає відповідальності за втрату частини речей .Такі вимоги позивач вправі заявити до спортивного клубу »Сокіл».

Щодо нового доказу,поданого представником апелянта, в перерві між судовими засіданнями - листа т.в.о.голови правління ВАТ»Будзалізобетон»,адресованого голові Угринівської сільської ради,без вихідного номера та дати про те,що ВАТ»Будзалізобетон»не відпускало ОСОБА_1паркету згідно наданих ним доказів на (а.с.6-8),суд не приймає його за належний,оскільки такий доказ отримано з порушенням порядку,визначеного п.п.5,6 ст. 301 ЦПК України та правил,встановлених главою 3,розділу ІІІ цього кодексу (1618-15) .

Відповідно до ст. 387 ЦК власник має право витребувати майно в особи,яка незаконно,без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно змісту ст. 936 ЦК за договором зберігання одна сторона(зберігач) зобов»язується зберігати річ,яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцю у схоронності .

Якщо в договорі не зазначено строк зберігання речі,то згідно ч.2 ст. 938 ЦК зберігач зобов»язаний зберігати річ до предявлення вимоги поклажодавцем про її повернення.

Ст.942 ЦК виизначено,що зберігач зобов»язаний вжити всіх заходів,встановлених договором,законом,іншими актами цивільного законодавства для забезпечення схоронності речі.

Ст.949 ЦК покладає обов»язок на зберігача повернути поклажодавцю річ,яка була передана на зберігання,або відповідну кількість речей такого самого роду .

Ст.950 ЦК передбачає,що зберігач несе відповідальність за втрату(нестачу) речей на загальних підставах.

Зважаючи на викладене,рішення суду першої інстанції слід змінити,оскільки судом допущено неповноту з»ясування обставин справи,та не застосовано норми матеріального права,які слід застосувати до спірних правовідносин,а саме правові норми ст.ст 936, 942, 949, 950 ЦК України (435-15) .

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Угринівської сільської ради задовільнити частково.

рішення Тисменицького районного суду від 08 лютого 2012 року змінити

Постановити нове рішення. Витребувати з чужого незаконного володіння-Угринівської сільської ради 279.99м-2 паркету букового,що знаходиться в примішенні спортивного клубу»Сокіл» за адресою с.Угринів, вул.550-річчя Укринова,буд.45а Тисменецького району Івано-Франківської області загальною вартістю 10781.86грн.та передати його ОСОБА_1.

Стягнути з Угринівської сільської ради в користь ОСОБА_1 214грн.65коп.судового збору.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.