22-ц/1590/593/2012 Про визнання права на безоплатне отримання земельних ділянок - 20.03.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, до ОСОБА_13, Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам", Управління земельних ресурсів державного комітету України по земельних ресурсах в м. Одесі та Одеської міської ради про визнання права на безоплатне отримання земельних ділянок,

20 квітня 2007 року позивачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулися до суду з позовом про визнання за ними права власності на земельні ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що вони є співвласниками будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу від 29.12.2006 року, зареєстрованими в реєстрі за №№ 9383, 9400, 9394, 9397 та посвідченими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та які були зареєстровані в комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 17.02.2007 року. Зазначені будівлі розташовані на земельних ділянках загальною площею 0.349 га.

Позивачі обгрунтовували свої вимоги тим, що в березні 2007 року з метою реалізації свого права на приватизацію земельних ділянок загальною площею відповідно 0.349 га вони звернулись до Управління земельних ресурсів державного комітету України по земельних ресурсах в м. Одесі (далі - Управління Держкомзему в м. Одесі) з відповідною заявою. 05.03.2007 року листом вказаного Управління було направлено доручення на виконання технічного завдання.

12.03.2007 року ТОВ "Геоконсалтинг" було затверджено технічне завдання проекту землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, згідно з планом розподілу, відповідно до якого у користування ОСОБА_9- 0.0923га, ОСОБА_10- 0.0825га, ОСОБА_11- 0.0936га, ОСОБА_12- 0.0806га. Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради повідомило позивачам про те, що для приватизації ними земельних ділянок загальною площею 0.349га, на яких розташовані зазначені будівлі, їм необхідно отримати згоду суміжних землекористувачів.

Головуючий у першій інстанції: Позняк В.С. Справа № 22-ц/1590/593/2012

Доповідач: Сегеда С.М. Категорія: ЦП: 5

Однак, коли позивачі звернулись до суміжного землекористувача ОСОБА_13, вона безпідставно відмовила у наданні такої згоди, у зв'язку з чим вони були змушені звернутись до суду з вказаним позовом.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 травня 2007 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі (т.1, а.с.63-64).

За заявою представника ОМР від 05.04.2008 року ухвалою того ж суду від 18 квітня 2008 року вказане заочне рішення було скасовано (т.1, а.с.113).

В свою чергу, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_8 також звернулись з аналогічним позовом, посилаючись на те, що вони є співвласниками будинків та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу від 29.12.2006 року, зареєстрованими в реєстрі за №№ 9409, 9406, 9386, 9403, 9418, 9415, 9422, посвідченими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14, та зареєстровані в комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 17.02.2007 року. Зазначені будівлі розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,6414 га (т. 2, а.с.3-5).

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 травня 2007 року позовні вимоги зазначених позивачів також були задоволені (т.2, а.с.106-107), яке також було скасовано ухвалою того ж суду від 18 квітня 2008 року (т.2, а.с. 188).

За аналогічним позовом ОСОБА_17 від 20.04.2007 року також було ухвалено заочне рішення від 16 травня 2007 року (т.3, а.с.43), яке в свою чергу було скасовано ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2009 року (т.3, а.с.61).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2009 року всі вищезазначені позови були об'єднані в одне провадження (т.4, а.с.118).

31 березня 2011 року всі вищезазначені позивачі, за виключенням ОСОБА_17, подали до суду уточнений позов про визнання за ними права на отримання безоплатно у власність вищевказаних земельних ділянок (т.4, а.с.79).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2011 року позовна заява ОСОБА_17 була залишена без розгляду (т.5, а.с. 106).

Позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що неможливістю отримання ними у власність земельних ділянок, якими вони користуються в установленому законом порядку, порушується їх право та інтереси на безоплатне отримання земельних ділянок, передбачене ст.ст. 116, 118 ЗК України.

З цих підстав позивачі ставили питання про визнання за ними права на безоплатне отримання земельних ділянок відповідно до плану розподілу, які знаходяться у їхньому користуванні, та які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_13 позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Представник відповідача ОМР позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, щодо позовних вимог позивачів.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 березня 2011 року вищевказана об'єднана позовна заява була задоволена.

В апеляційній скарзі ОМР ставить питання про скасування судового рішення, із ухваленням нового - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, та таким, що ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності до ст.ст. 116, 118 ЗК України громадяни мають право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, якими вони користуються в установленому законом порядку.

З таким висновком суду повністю погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за дорученням Одеського міського управління земельних ресурсів у TOB "Геоконсалтинг" було затверджено технічне завдання проекту землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок згідно з планом розподілу, відповідно до якого у користуванні позивачів перебувають земельні ділянки, площею відповідно: ОСОБА_2-0.0964 га, ОСОБА_3-0.0996 га, ОСОБА_4-0.0943 га, ОСОБА_5-0.0985 га, ОСОБА_6-0.0995 га, ОСОБА_16-0.0995 га. ОСОБА_8-0.0536 га, ОСОБА_9-0.0923 га, ОСОБА_10-0.0825 га, ОСОБА_11-0.0936 га, ОСОБА_12- 0.0806 га, цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва.

У відповідності до чинного земельного законодавства, та за рекомендацією співробітників Одеського міського управління земельних ресурсів, позивачі звернулись до відповідачки ОСОБА_13, яка є суміжним землекористувачем, з проханням надати згоду на приватизацію земельних ділянок, але остання безпідставно відмовила позивачам у наданні такої згоди.

Заява позивачів про передачу земельних ділянок у власність позивачам від 05.03.2007 року була залишена ОМР без розгляду. При цьому, представником відповідача ОМР не було представлено суду доказів наявності будь-яких обґрунтованих перешкод щодо передачі земельних ділянок у власність позивачам.

Згідно зі ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

У відповідності до ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду, питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до технічного паспорту, складеного КП "ОМБТІ та РОН" нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 складаються з жилих будинків та відображені як літнє жиле та відносяться до дачних будівель або до садових будинків, власники котрих мають право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок із земель органів місцевого самоврядування, які знаходяться у їхньому користуванні, але не більше 0.01 га на кожного громадянина та на оформлення відповідних державних актів.

Відповідно до технічного паспорту складеним КП "ОМБТІ та РОН" нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 складаються з будівель та споруд, власники котрих мають право на отримання у власність земельних ділянок які знаходяться у їхньому користуванні.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що безоплатна передача вищевказаних земельних ділянок у власність відповідно до ст. 118 ЗК України, можлива за умови переведення цих будівель у житловий фонд.

Відповідно до довідки Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» відомості про приватизацію позивачами земельних ділянок в Одеській області відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач ОСОБА_13 неправомірно відмовила позивачам у наданні згоди на приватизацію земельних ділянок, в свою чергу ОМР рада безпідставно залишила заяву позивачів від 05.03.2007 року без розгляду.

Згідно ч.11ст.118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду, питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування по питанням, віднесеним до їх компетенції (при відмові в передачі у власність чи в продажу земельної ділянки чи розміщенні об'єкту) суд у випадку задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними та зобов'язує їх, в залежності від характеру спору, здійснити певні дії на захист порушеного права, чи сам визнає це право за позивачем.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Дійшовши висновку про законність і обґрунтованість судового рішення, суда колегія вважає з необхідне задовольнити заяву представника позивачів про скасування заходів забезпечення позову, які були застосовані згідно ухвал Суворовського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року про накладення арешту на земельні ділянки, загальною площею 0,349 га та 0,6414 га, розташованих по АДРЕСА_1, а також скасувати заборону Одеській регіональній філії державного підприємництва "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" вчиняти будь-які дії щодо переоформлення та відчуження земельних ділянок (т.1, а.с.99, т. 2, а.с.173).

Керуючись ст.ст. 154, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів

Апеляційну скаргу Одеської міської ради відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2011 року залишити без змін.

Скасувати арешт, накладений ухвалами Суворовського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року на земельні ділянки, загальною площею 0,349 га, та 0,6414 га, розташованих по АДРЕСА_1, а також скасувати заборону Одеській регіональній філії державного підприємництва "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" вчиняти будь-які дії щодо переоформлення та відчуження земельних ділянок.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.