2-126/11 Про визнання права власності в порядку спадкування за законом - 15.03.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_10 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю третіх осіб - ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та відшкодування вартості поліпшеного майна -

В лютому 2011 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла їхня мати - ОСОБА_11, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, майновий пай, вартістю 3562 грн., що становить 0,11 % майнового фонду КСП «Батьківщина», земельну частку (пай), площею 2,99 га, а також на земельну ділянку, площею 0,47 га. Звернувшись до Липовецької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, отримали відмову в її оформленні через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Оскільки їх права на успадкування майна підтверджується іншими доказами,просять визнати за кожною з них в порядку спадкування за законом право власності на 1/7 частину спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_11

В ході розгляду справи ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом посилаючись на те, що вони з матір'ю,проживаючи в спірному будинку, прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року їх батька і чоловіка - ОСОБА_12При цьому вона мала право на ? частину будинку, а мати ОСОБА_13 на ? частини. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері відкрилась спадщина і інші спадкоємці - ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 відмовились від спадщини на її користь, а тому вважає, що її частка у спадковому будинку складає 67,84 % та у майновому паї, земельній частці (пай), земельній ділянці та у грошових вкладах складає 4/7 частки і просить визнати право власності на вказане майно та відшкодувати з кожного з відповідачів по 725,3 грн вартості поліпшеного майна .

рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 24.11.2011 року первісний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_7 право власності по спадщині за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті матері ОСОБА_11, в розмірі 1/7 частини з одного цілого житлового будинку з господарськими прибудовами, присадибної земельної ділянки, площею 0,47 га., що розташовані по АДРЕСА_1, а також вкладів на рахунках в Ощадному банку України, майнового паю, вартістю 3562 грн., що становить 0,11 % від майнового фонду КСП «Батьківщина», а також земельної частки (паю), площею 2,99 га. В решті зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 13.01.2012 року виправлено описки в прізвищах, допущені в рішенні, на «ОСОБА_8».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначене рішення скасувати, через порушення судом норм матеріального і процесуального права,а по справі ухвалити нове рішення, яким її зустрічний позов задовольнити повністю. Зазначила, що суд не прийняв до уваги належним чином оформлені відмови ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 від своїх часток у спадщині ; те, що вона прийняла спадщину ще після смерті батька, вступивши в управління спадковою частиною будинку,а тому з врахуванням долі померлої її доля у ньому складає 67,84 % частину. Суд невірно посилався лише на первинний позов та не дав належної оцінки зустрічному позову, що призвело до однобічного розгляду справи. Крім того зазначила, що суд невірно зазначив номер спірного будинку, оскільки згідно довідки сільської ради його номер - АДРЕСА_1.

Заперечуючи проти скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вважають рішення суду законним і обґрунтованим,а доводи скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб,що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що спадщину після смерті матері - ОСОБА_11 прийняли її діти позивачі по справі,а належність спадкового майна спадкодавиці, зокрема, будинку, підтверджена відповідними документами, довідками,а тому визнав право власності за кожним з позивачів по справі у розмірі 1/7 частини(частки).

Разом з тим,з висновками суду повністю погодитись не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, допустив недоведеність обставин справи та невідповідність висновків суду їм, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права .

Згідно з розясненнями, викладеними в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) , перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен зясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Позивачі звернулись до суду з позовом,вказуючи,що у них відсутні правовстановлюючі документи,зокрема, на будинок. Позивачка ОСОБА_2 в своєму позові, обґрунтовувала своє право на більшу частину спадщини тим, що фактично вступила в управління спадковим майном ще після смерті батька та тим, що інші троє спадкоємців відмовились від спадщини після смерті матері на її користь.

Встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивачів по справі - ОСОБА_12. Після його смерті спадкова справа до майна померлого у Липовецькій районній державній нотаріальній конторі не заводилась (а. с.81)

Будь-які докази того, що він мав на праві власності будинок і що останній входив до складу спадкового майна,ОСОБА_2 суду не надала і в матеріалах справи вони відсутні. Оскільки чинний на той час ЦК УРСР (1540-06) не передбачав входження до складу спадщини прав та обов'язків, що належали спадкодавцю на час її відкриття, в тому числі,як забудовника, ОСОБА_2 після смерті батька спадщину не прийняла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивачів - ОСОБА_11 Після її смерті заяву про прийняття спадщини подали лише позивачі по справі. При цьому заповіт, складений нею 14.01.2005 року на користь ОСОБА_17, рішенням апеляційного суду від 17.01.2009 року визнано нікчемним.(а.с.10-11)

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України спадкування має відбуватись за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 не належав на праві власності ні батькові, ні матері спадкоємців і свідоцтво про право власності на жодного з них виконавчим комітетом сільської ради не видавалось. Отже, цей будинок з господарськими будівлями в спадкове майно увійти не міг, оскільки юридично як об'єкт власності не існував.

Суд на зазначене уваги не звернув і не перевіривши обставини по справі, задовольнив позовні вимоги позивачів щодо будинку, вважаючи,що він належав спадкодавиці.

Що стосується спадкування майнових прав спадкодавця,то з роз'яснень пп. 7, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) вбачається, що до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, як що спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво. Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обовязки як забудовника входять до складу спадщини.

Суд вказані обставини також не перевірив .

З матеріалів справи вбачається,що померлій з ІНФОРМАЦІЯ_3 року на праві власності належала земельна ділянка площею 0,45 га по АДРЕСА_1, передана їй в тому числі,для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.120). Разом з тим, будь - які докази того,що їй чи її покійному чоловікові надавався дозвіл на будівництво індивідуального жилого будинку, складався акт про закінчення ними(нею) будівництва цього будинку чи рішенням суду встановлено факт володіння спадкодавицею цим будинком,- відсутні. В той же час,в матеріалах справи є довідка сільської ради про те,що інформацією хто здійснював будівництво цього будинку,сільська рада не володіє.(а.с.75)

Таким чином, не можна стверджувати,що будівництво проводилось спадкодавицею згідно із законом. З цього випливає,що за наявних доказів об'єктом спадщини можуть бути лише будівельні матеріали,а не сам будинок чи майнові права на нього. За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для збільшення частки ОСОБА_2 у будинку не заслуговують на увагу,а у задоволенні позовних вимог в частині визнання за всіма позивачами права власності на частину спірного будинку в порядку спадкування необхідно відмовити . Тому рішення суду в цій частині позовних вимог всіх позивачів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині вимог. Не підлягають задоволенню з цих підстав і позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування їй вартості поліпшення нею житлового будинку з відповідачів,а тому доводи скарги щодо цього не заслуговують на увагу.

Що стосується інших об'єктів спадщини земельної ділянки,земельного паю, майнового паю та вкладів у Ощадбанку, то суд вірно розцінив,що права спадкодавиці на це майно підтверджується доказами,що є в справі,а тому вірно визнав таке право за всіма позивачами.

Разом з тим, при визначенні частки позивачів у спадщині суд припуситився помилки і не застосував положення ст. ст.1268,1269 ЦК про дії, що свідчать про прийняття спадщини, ст. ст. 1273, 1274 ЦК України про строк, в який можлива відмова від спадщини,в тому числі і на користь інших спадкоємців та ст. 1272 ЦК України про наслідки пропущення строку для прийняття спадщини .

Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_10,ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з спадкодавицею на час відкриття спадщини не проживали,заяви про прийняття спадщини чи про відмову від неї,в тому числі на користь інших спадкоємців, в передбачений законом 6-місячний строк не подали і не вчинили інших дій (угод) з іншими спадкоємцями,які свідчили б про прийняття ними спадщини чи її перерозподіл.

Таким чином,вони спадщину своєчасно не прийняли і своєчасно не відмовились від неї. Тому доводи скарги щодо їх відмови від спадщини на користь ОСОБА_2, яка була вчинена в 2011 році, не можуть бути прийняті до уваги.

В такому випадку, неприйняті ними частки спадщини по аналогії з ч.2 ст. 1275 ЦК України підлягали розподілу порівну між іншими спадкоємцями за законом,які спадщину прийняли .

Отже, кожен із позивачів по справі,які спадщину прийняли, має право на частку в спадщині.

Тому за ОСОБА_7, підлягало визнанню право на частку в спадщині,на відміну від 1/7 частини, яку за нею визнав суд. Враховуючи, що рішення суду і в цій частині не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення її вимог в розмірі частки.

Такий же розмір часток належить по закону і іншим позивачам по справі -

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Однак, враховуючи розмір їх позовних вимог (1/7 частки) та вимоги закону щодо їх диспозитивності,колегія суддів вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню в заявленому ними розмірі - тобто по 1/7 частці.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо невірно вказаного судом у рішенні номеру будинку АДРЕСА_1, оскільки встановлено,що правильний номер будинку в даний час АДРЕСА_1, тому в тексті рішення необхідні відповідні зміни.

Оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, допустив недоведеність деяких обставин справи та невідповідність висновків суду їм, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1273, 1274, 1267 ч.1 ЦК України, ст.ст. 307, 309, 314- 316 ЦПК України,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Липовецького районного суду від 24.11.2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування в розмірі по 1/7 частині за кожною на :

- грошові вклади у Липовецькому відділенні Ощадного банку України та бувшого СРСР, відкриті на ім'я ОСОБА_11 ;

-майновий пай, вартістю 3562 грн. або 0,11 % пайового фонду у майні КСП "Батьківщина" с. Стара Прилука Липовецького району, що належав померлій ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай ВІ Х №003208 від 26.10.2001 року;

-земельну ділянку, площею 0,47 га по АДРЕСА_1,виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належала померлій ОСОБА_11 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку,виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 року;

-а,також,на 1/7 частку у праві на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Батьківщина" с.Стара Прилука Липовецького району,розміром 2,99 умовних кадастрових га, вартістю 14 447 грн., без визначення меж цієї частки в натурі.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/4 частину :

-грошових вкладів у Липовецькому відділенні Ощадного банку України та бувшого СРСР, відкритих на ім'я ОСОБА_11 ;

-майнового паю, вартістю 3562 грн. або 0,11 % пайового фонду у майні КСП "Батьківщина" с. Стара Прилука Липовецького району, що належав померлій ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай ВІ Х №003208 від 26.10.2001 року;

- земельної ділянки, площею 0,47 га по АДРЕСА_1,виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належала померлій ОСОБА_11 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку,виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 року,

- а також, на 1/4 частку у праві на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Батьківщина" с.Стара Прилука Липовецького району,розміром 2,99 умовних кадастрових га, вартістю 14 447 грн., без визначення меж цієї частки в натурі.

В задоволенні решти позовних вимог позивачам відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.