0444/2-750/11 Про поділ спільного майна подружжя - 14.03.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 20грудня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою власністю та визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю із визначенням ідеальних часток,-

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на ті обставини, що в період шлюбу ними було придбано домоволодіння по АДРЕСА_1, автомобілі та покладено на банківський рахунок грошові кошти. Оскільки, відповідач не бажає в добровільному порядку розділити майно, просила суд визнати за нею та відповідачем право власності по 1\2 частині спірного домоволодіння, 1\2 частині земельної ділянки за вищевказаною адресою, зобов*язати відповідача сплатити їй грошову компенсацію у розмірі 1\2 частини депозитного рахунку ПАТ "Банк Форум" у розмірі 25 150 грн., ПАТ "Приват Банк" у розмірі 40 000грн., залишити право власності за ОСОБА_4 на автомобілі марки ГАЗ 33021 вартістю 30 000 грн., зобов*язавши відповідача сплатити їй грошову компенсацію у розмірі 15 000 грн., міцубісі кватландер, вартістю 170 000 грн., сплативши їй компенсацію 85 000 грн. Стягнути судові витрати.

05.04.2011 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 з зустрічним позовом про визнання нерухомого майна особистою власністю та визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю із визначенням ідеальних часток. В обґрунтування позову вказав, що спірне домоволодіння АДРЕСА_1 було придбано за кошти його батьків, тому просив суд визнати за ним особисте право приватної власності на вищевказане домоволодіння.

Також, в період шлюбу була придбана квартира АДРЕСА_2, тому просив суд визнати вищевказану квартиру спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та його ОСОБА_4 та визначити ідеальні частки в цьому майні без його реального поділу та залишити квартиру у їх спільній частковій власності – по 1\2 частці кожному.

рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2011 року в позові ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 В іншій частині позову відмовлено та стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 –ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині відмови ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її позовних вимог, оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неможливості визначення частки у майні подружжя, без поділу його в натурі, та безпідставно вказав, що грошові кошти на банківських рахунках, відповідач отримав в порядку спадкування.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім*ю, який був чинним на момент набуття права власності на спірне домоволодіння та земельну ділянку, автомобілі, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Як встановлено в суді першої інстанції сторони в період шлюбу придбали спільне сумісне майно: домоволодіння АДРЕСА_1, земельну ділянку за вищевказаною адресою, автомобілі марки ГАЗ 33021, Міцубісі Qutlander, мають грошові кошти на банківських рахунках, яке позивач просила розділити.

Розглядаючи позов в частині розподілу домоволодіння АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності доказів ОСОБА_4 тих обставин, що спірне домоволодіння та земельна ділянка були придбані його батьками та визнав, що спірне домоволодіння та земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Однак, на думку колегії суддів суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у позові про визнання права приватної власності за кожним із подружжя по 1\2 частки у спільному майні, а саме будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, посилаючись на ті обставини, що матеріальне право передбачає розподіл такого майна лише в натурі.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.71 СК України майно, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Вирішуючи спір про поділ майна, суду слід було мати на увазі, відповідно до ч.1 ст.71 СК України, що визначення часток дружини та чоловіка у праві спільної сумісної власності, це перший етап у вирішенні майнової сфери подружнього конфлікту. За ним, як правило, наступає другий - розподіл в натурі. Хоча, не виключено, як в даному випадку, що один із подружжя вимагатиме лише визначення його частки.

Тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовляючи в позові в цій частині з тих підстав, що позивач не просить розподілу будинку та земельної ділянки в натурі.

Колегія суддів вважає, що не ґрунтується на вимогах закону висновок суду щодо відмови в задоволенні позову в частині розподілу автомобілів, які придбані в період шлюбу, з тих підстав, що відповідач ОСОБА_4 відмовився вносити на депозитний рахунок грошові кошти в рахунок компенсації позивачу ОСОБА_2 1\2 частини вартості автомобілів.

Згідно ч.2 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Саме автомобілі і є неподільним майном, яке підлягає розподілу та позивач просить визнати право власності на спірні автомобілі за відповідачем ОСОБА_4, зобов*язавши його сплатити їй грошову компенсацію у розмірі 1\2 частки від вартості автомобілів.

Внесення на депозитний рахунок грошових коштів стосується ситуації, коли один із подружжя виявляє бажання стати власником певного майна в натурі зі сплатою другому грошової компенсації. В даному випадку, позивач просить визнати право власності на неподільне майно за відповідачем та зобов*язати його виплатити їй грошову компенсацію за її частку у цьому майні, що не суперечить матеріальному праву.

Тому, на думку колегії суддів, вищевказані позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідач не надав належних доказів, щодо придбання автомобілів за кошти батьків та доказів щодо іншої вартості спірних автомобілів.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про поділ грошових коштів на депозитних рахунках ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України надав достатньо доказів вважати, що спірні кошти були отримані ним в порядку спадкування. Іншого позивач ОСОБА_2 як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції не довела.

Згідно ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але в порядку спадкування.

Як убачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.02.2009 року та за заповідальним розпорядженням отримав у спадок, після смерті батька, грошові кошти у розмірі 100600 грн. та 78718,78 грн., та відповідно через три дні та 20 днів після отримання свідоцтва про право на спадщину, відкрив на своє ім.*я депозитні рахунку у ПАТ "Банк Форум" у розмірі 50300 грн., ПАТ "Приват Банк" у розмірі 80 000 грн.

Тому, колегія суддів вважає, що суд правильно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині та спростовує доводи апеляційної скарги стосовно безпідставного висновку суду першої інстанції щодо набуття ОСОБА_4 особистої приватної власності на грошові кошти розміщені ним на депозитних банківських рахунках ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Приват Банк".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за нею та відповідачем право власності на 1\2 частину спірного домоволодіння по АДРЕСА_1, 1\2 частину земельної ділянки за вищевказаною адресою, визнання права власності за ОСОБА_4 на автомобілі марки ГАЗ 33021 вартістю 30 000 грн., зобов*язавши відповідача сплатити їй грошову компенсацію у розмірі 15 000 грн., Міцубісі Qutlander вартістю 170 000 грн., сплативши їй компенсацію 85 000 грн., підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вищевказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 20грудня 2011 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за нею та відповідачем ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину спірного домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1, визнання права власності за ОСОБА_4 на автомобілі марки ГАЗ 33021 вартістю 30 000 грн., зобов*язавши відповідача сплатити їй грошову компенсацію у розмірі 15 000 грн., Міцубісі Qutlander вартістю 170 000 грн., сплативши їй компенсацію 85 000 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вищевказаних позовних вимог.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_4 право приватної власності по 1\2 частини за кожним на домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Визнати право власності за ОСОБА_4 на автомобілі марки ГАЗ 33021державни номер НОМЕР_1 вартістю 30 000 грн., зобов*язавши відповідача сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 15 000 грн., Міцубісі Qutlander державний номер НОМЕР_2 вартістю 170 000 грн., сплативши ОСОБА_2 компенсацію 85 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але можу бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.