22-ц/0690/1190/11 Про поділ спільного майна подружжя - 07.03.2012 Прийняття

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом. Просив поділити майно, набуте в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4, виділивши йому трактор Т-40, задній міст з коробкою і реверсом, бортові - 2 шт., причіп, косарку, борони тракторні - 3 шт., плуги кінні - 2 шт., 2 комплекти борін кінних, Ѕ частину будинку, а відповідачці інше майно. При цьому посилався на те, що перебував з відповідачкою в шлюбі до 17 травня 2010 року. Після розірвання шлюбу добровільно розділити придбане майно вони не змогли, що спонукало його звернутися до суду.

рішенням Ємільчинського районного суду від 15 березня 2011 року позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_3 із спільного майна: Ѕ частину жилого будинку по АДРЕСА_1, що складається з жилих кімнат 1-2, 1-3, Ѕ частини кімнати 1-4, Ѕ частини веранди, гаража, навісів "З","Д","Г", вбиральні, хлівів "Е","В", огорожі, воріт, що складає 42/100 ідеальних частин будинку та підсобних приміщень загальною вартістю 84314 грн.

Виділено ОСОБА_4 Ѕ зазначеного будинку, що складається з передпокою, кімнати 1-5, Ѕ частини кімнати 1-4, Ѕ частини веранди, ганка, кухні, колодязя, огорожі, що становить 58/100 ідеальних частин будинку загальною вартістю 115394 грн.

Цим же рішенням зобов"язано ОСОБА_3 встановити перегородки в кімнаті 1-4 та веранді, закрити дверні отвори з кімнати 1-1 в кімнату 1-4, з кімнати 1-1 в кімнату 1-2, відкрити дверні отвори з кімнати 1-4 в кімнату 1-3, з кімнати 1-2 у веранду, а з веранди - на вулицю.

Справа №22ц/0690/1190 Головуючий у суді 1-ї інст.Прищепа Т.П.

Категорія 46 Суддя-доповідач Миніч Т.І.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на трактор Т40М 1989 року випуску, номер 330860. Припинено право власності на зазначений трактором за ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за Ѕ частину вартості трактора Т-40М, 1989 року випуску, номер 330860 у сумі 10047 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені витрати за проведення експертизи та оцінку транспортного засобу у сумі 672 грн. 60 коп. та 60 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_3 відмовлено за недоведеністю належності та наявності спільного майна подружжя.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеного рішення з ухваленням нового - про повне задоволення його вимог, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вважає, що відповідачка визнала заявлені ним вимоги в частині спільного набуття та наявності майна. Проте суд на це уваги не звернув. На думку апелянта, суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам. Апелянт також не погоджується на сплату грошової компенсації за трактор, оскільки такий поділ проведено судом в порушення вимог ч.ч.4,5 ст.71 СК.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 жовтня 1980 року по 4 вересня 2006 року (а.с.119).

За час спільного проживання придбали жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с.7,135-136).

Вказані обставини визнані сторонами та відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК додатковому доказуванню не підлягають.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності рішення суду в частині вимог про поділ жилого будинку. Разом з тим, виходячи з положень ст.303 ЦПК, апеляційний суд вважає, що ухвалене в цій частині рішення підлягає зміні, зважаючи на наступне.

Згідно з ч.1 ст.70 СК у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відступаючи від рівності часток кожної із сторін у спільному майні, суд першої інстанції виділив у власність позивача 42/100 ідеальних частин спірного будинку та підсобних приміщень загальною вартістю 84314 грн., а у власність відповідачки -58/100 ідеальних частин будинку загальною вартістю 115394 грн.

Проте, суд помилково вважав, що в даному не підлягає стягненню грошова компенсація у зв"язку з нерівністю часток кожного із подружжя у спільному майні.

Висновки суду в цій частині обумовлені неправильним тлумаченням положень ч.ч.4,5 ст.71 СК, які на спірні правовідносини не поширюються.

За таких обставин у зв"язку з переполученою часткою у спільному майні з відповідачки на користь позивача слід стягнути грошову компенсацію. Розмір цієї компенсації становить 15540 грн., оскільки доля кожного із подружжя в спірному будинку становить 99854 грн. (а.с.28) (199708:2-84314).

Крім того, покладаючи лише на позивача обов"язок провести роботи, пов"язані з ізоляцією двох окремих квартир в будинку, суд не врахував, що кожна із сторін має рівні обв"язки по утриманню своєї частини будинку.

Тому, враховуючи наведене та зважаючи на те, що саме відповідачці в спірному будинку виділені приміщення 1-1 та 1-4, суд безпідставно поклав на позивача обов"язок закрити дверні отвори з кімнати 1-1 в кімнату 1-4 і з кімнати 1-1 в кімнату 1-2. В зв"язку з цим ухвалене судом першої інстанції рішення в цій частині підлягає зміні з покладенням обов"язку по виконанню зазначених робіт на ОСОБА_4.

Необгрунтованими є також висновки суду в частині вимог про поділ трактора та причепа, зважаючи на наступне.

Відповідно до роз"яснень, що викладені в п.25 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) вирішуючи питання про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч.4,5 ст.71 СК щодо обов"язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦПК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтв про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 19.11.1997 року та серії НОМЕР_4 від 02.04.2001 року за позивачем зареєстровані, відповідно, трактор Т-40М, 1989 року випуску, р.н.НОМЕР_1 та причіп ЗПТС-4М, 1992 року випуску, р.н.НОМЕР_2 (а.с.125). Отже, зазначене майно придбано в період шлюбу сторін і є їх спільною сумісною власністю.

Позивач, на чиє ім"я зареєстровані трактор і причіп, факт їх продажу заперечує. Переконливих доказів про відчуження вказаних транспортних засобів сторони не надали. Разом з тим, поділити їх в натурі неможливо, жодна із сторін грошову компенсацію за свою частку одержувати не бажає. Позов з підстав, передбачених ст.365 ЦК ОСОБА_3 не заявлено. Тому, припиняючи право власності на трактор за ОСОБА_4 та стягуючи на її користь грошову компенсацію за це майно, суд першої інстанції в порушення вимог ст.11 ЦПК вийшов за межі заявлених в суді вимог.

За наведених обставин рішення суду частині вимог про поділ трактора і причепа підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову. Зокрема, за позивачем та відповідачкою слід визнати право на Ѕ частину трактора і причепа та залишити їх у спільній частковій власності сторін.

Разом з тим, в іншій частині рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Так, враховуючи, що підлягає поділу майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи виходячи із його дійсної вартості, позивач в порушення вимог ст.ст. 60, 131 ЦПК не надав доказів про наявне на час розгляду справи спільне майно та про його дійсну вартість (п.п.22,24 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) ).

У зв"язку з наведеним суд обгрунтовано вважав, що підстав для задоволення позову в цій частині вимог не було.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

рішення Ємільчинського районного суду від 15 березня 2011 року в частині вимог про поділ житлового будинку змінити, доповнивши третій абзац резолютивної частини рішення наступним.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 15540 грн. грошової компенсації за переполучену частку в спільному майні.

В четвертому абзаці резолютивної частини рішення виключити вказівку щодо зобов"язання ОСОБА_3 закрити дверні отвори з кімнати 1-1 в кімнату 1-4 і з кімнати 1-1 в кімнату 1-2 та покласти обов"язок по проведенню зазначених робіт на ОСОБА_4.

Скасувати рішення Ємільчинського районного суду від 15 березня 2011 року в частині вимог про поділ трактора і причепа, ухваливши в цій частині нове рішення.

Визнати за ОСОБА_3 право на Ѕ частину трактора Т-40 М, 1989 року випуску, р.н.НОМЕР_1 і Ѕ частину причепа ЗПТС-4 М, 1992 року випуску, р.н.НОМЕР_2 та залишити зазначені транспортні засоби у спільному користуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_4

В решті рішення залишити без змін.

рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.