Справа № 22-ц/2390/499/12

Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 41 Калієвський І.Д.

Доповідач в апеляційній інстанції Качан О. В.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоІваненка В.Д.

суддівКачана О.В., Скіця М.І.

при секретаріКривденко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_9, Уманський виробничий відділок КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобовязання звільнити нежитлове приміщення,

ОСОБА_8 звернулась до ОСОБА_6 з позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, посилаючись на те, що 8.10.2010 року між нею та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, сараю у підвалі та у дворі цього ж будинку. Договір зареєстрований у реєстрі за № 2906 приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу ОСОБА_10 В реєстровій книзі Черкаського БТІ зазначений договір зареєстровано 08.10.2010 р.

У квартирі позивачки фактично проживає її батько - ОСОБА_11, а сараєм користується без будь-якого на те права відповідач. На прохання звільнити приміщення відповідач відповів, що цей сарай він придбав у ОСОБА_9 ще декілька років тому, надати правовстановлюючі документи відмовився. У Маньківському виробничому відділку Черкаського БТІ, куди позивачка зверталась з питанням, хто являється власником спірного сараю, їй повідомили, що власником даного сараю згідно договору купівлі-продажу № 2906 являється саме вона.

Для врегулювання даного спору в позасудовому порядку позивачка зверталась до сільської ради с. Іваньки Маньківського району Черкаська області. 29.06.2011 року комісією було складено акт порядку користування сараєм, згідно якого позивачці належить відділення сараю АДРЕСА_2, але фактично вона ним не корситується. Відповідач своїми протиправними діями порушує право позивачки на вільне користування приватною власністю, у добровільному порядку усунути перешкоди у користуванні майном не бажає. Просила суд відновити її порушене право на вільне користування своєю власністю шляхом покладення на відповідача обов'язку усунути перешкоди в користуванні майном та примушення його звільнити зайняте приміщення.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року позов задоволено. Зобовязано ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні сараєм, відділення АДРЕСА_2 ОСОБА_8, шляхом його звільнення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі вказує, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін по наступним мотивам.

Задовольняючи позов суд виходив із наступних встановлених фактів:

8.10.2010 року між позивачкою та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу квартири з підсобними приміщеннями сараєм у погребі та сараєм у дворі. Відповідач ОСОБА_6 не надав суду доказів купівлі спірного сараю у дворі будинку у його колишнього власника ОСОБА_9. Оскільки власником сараю є позивачка, суд поновив право власника на користування своїм майном шляхом зобовязання відповідача ОСОБА_6 звільнити спірний сарай.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які ґрунтуються на наявних у справі доказах.

Колегія встановила наступні обставини:

Право власності позивачки на спірний сарай підтверджується змістом договору купівлі-продажу від 8.10.2010 року, згідно якого позивачка купила у ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1. Квартира складається з трьох кімнат, сараю у підвалі та сараю у дворі а.с. 6. Дані договору купівлі-продажу відповідають даним технічного паспорту а.с. 7, де вказано, що до квартири АДРЕСА_1 відноситься сарай у підвалі та у дворі. Оскільки квартира є головною річчю, а підсобні приміщення є належністю до головної речі, окремі договори на них не укладаються.

Згідно даних технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3, яка належить сім'ї ОСОБА_6, до квартири АДРЕСА_3 відноситься також сарай у підвалі а.с. 62.

Даними акту комісії сільської ради (а.с. 10) вставлено, та не заперечується сторонами, що фактично відповідач ОСОБА_6 користується без належних правовстановлюючих документів, відділенням АДРЕСА_2 сараю у дворі.

Доказів купівлі сараю у дворі ОСОБА_6 у попереднього власника ОСОБА_9 суду не надано.

Оскільки наявними у справі доказами підтверджуються висновки суду про наявність перешкод у власника майна в користуванні своїм майном, колегія вважає, що суд на законних підставах відновив право власника майна на користування ним.

Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія

апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_9, Уманський виробничий відділок КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобовязання звільнити нежитлове приміщення відхилити, рішення суду залишити без змін.

Ухвала колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення ухвали та можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з моменту проголошення ухвали.