Справа № 22 - 1525 / 2012 р. 

Головуючий у 1 інстанції: Піх Ю.Р.

Суддя-доповідач: Поляков О.З.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Полякова О.З.

Боєвої В.В.

При секретарі: Черненко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

В жовтні 2008 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу, який в ході розгляду справи було уточнено.

В обґрунтування позову Банк зазначав, що 17.12.2006 року між ОСОБА_3 та Банком було укладено кредитний договір.

Згідно договору відповідач отримав грошові кошти в розмірі 6831,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 17.12.2008 року.

Свої зобовязання щодо надання кредиту позивач виконав, грошові кошти перерахував на рахунок торгівельної організації для придбання відповідачем товару мобільного телефону. Відповідач свої зобовязаня щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 25.05.2010 року утворилася заборгованість 49648,14 грн.

Враховуючи викладене позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 49648,14 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «КБ «ПриватБанк»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду, невірну оцінку наданих доказів та невірного встановлення обставин справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 17.12.2006 року відповідачем була написна заява,щодо надання кредиту у сумі 6831 грн. Банк зазначає, що анкета заява разом з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам є специфічною формою кредитного договору і гроші були переведені на рахунок торговельної організації.

Відповідач ОСОБА_3 підтвердив,що дійсно ним була написана заява про можливість отримання кредитних ресурсів, однак йому робітником банку було повідомлено про відмову в наданні кредиту. Ані грошей,ані якогось товару ним не отримувалось.

Відповідно до ст..526 ЦК України (435-15) зобов "язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до анкети заяви Банк для виконання зобов

"язань повинен був відкрити позичальнику особистий рахунок НОМЕР_1.

Даних про те, що саме з рахунку відкритого позичальнику були перераховані гроші на рахунок торговельної організації і відповідачу належним чином доведено про переведення грошей,в справі не має.

Крім цього в анкеті-заяві зазначено, що обов"язковою умовою надання кредитних ресурсів є укладання між сторонами кредитно-заставного договору, чого також зроблено не було.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що відповідач мав реальну можливість розпорядитися кредитними ресурсами і тому на нього не можливо покласти обовязок по їх поверненню.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2011 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.