22-ц/490/383/12

Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А.

Категорія 41 Доповідач - Рудь В.В.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Куценко Т.Р., Повєткіна В.В.

при секретарі: Поздняковій Р.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2011 року за позовом Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа Дніпропетровська обласна рада, про виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні та зобов'язання вчинити певні дії, -

У вересні 2009року Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради звернувся з позовом, який уточнив в ході розгляду справи(а.с.3-6, 24-27, т.1), до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виселення.

Позивач зазначав, що у 1964 році між Дніпропетровською школою-інтернат, правонаступником якої є Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради(КЗО "БНРЦ"ДОР) відповідно до витягу з рішення Дніпропетровської обласної ради від 25 вересня 2008 року №462-16/у, наказу головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 20.10.2008 року №862, з однієї сторони, та ОСОБА_5 і ОСОБА_2, працюючими в інтернаті, з іншої сторони, було укладено договір №ХІІ від 1964 року "Про надання площі для проживання", яка належить позивачу на праві власності за адресою: АДРЕСА_1

На період роботи ОСОБА_2 і ОСОБА_6 школа-інтернат надала площу для проживання розміром 23,65кв.м, що складається з двох кімнат, кухні і коридору, до першої вимоги адміністрації звільнити займану площу.

За період роботи ОСОБА_2 зареєструвала на вказаній площі дочку ОСОБА_4, онуку ОСОБА_3, без згоди та дозволу адміністрації закладу.

У 2003 році трудові відносини між КЗО "БНРЦ"ДОР і ОСОБА_2 припинилися у зв'язку із звільненням за власним бажанням.

Адміністрація КЗО "БНРЦ"ДОР неодноразово, у тому числі 20.03.2009 року, пропонувала ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звільнити займану площу у зв'язку з втратою сили договору за 1964 рік з моменту припинення трудових відносин між ОСОБА_2 та КЗО "БНРЦ"ДОР, однак останні відмовилися звільнити займану площу.

Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що дитячий реабілітаційний центр є закритою санітарною зоною, відповідачі на території подвір'я утримують собак, що загрожує здоров'ю дітей-інвалідів, які проходять реабілітацію в центрі, з 2003року комунальні платежі не сплачують, позивач в позовній заяві в редакції від 19 жовтня 2009року(а.с.24-27, т.1) просив:

виселити ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 зі спірної площі за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення;

зобов'язати відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1

У березні 2010року ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради про визнання права користування житловими приміщеннями, усунення перешкод в користуванні житлом та зобов'язання укласти типовий договір найму житла(а.с.76-78, т.1).

В обгрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 зазначила, що позов Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради про виселення її, ОСОБА_2, та членів її сім'ї, порушує норми житлового законодавства щодо її права на житло за адресою: АДРЕСА_1, де вона проживає з 1964року на підставі договору від 1964 року про надання житла та зареєстрована за вказаною адресою. Члени її сім'ї вселені в зазначене житло на підставі ст. 65 ЖК України.

Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що позивач перешкоджає їй користуватися спірним житлом, ОСОБА_2 просила:

визнати за нею, ОСОБА_2, право користування житловими приміщеннями в будинку за адресою: АДРЕСА_1;

усунути їй, ОСОБА_2, перешкоди в користуванні житлом в будинку за адресою: АДРЕСА_1 з боку Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради;

зобов'язати Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради укласти з нею, ОСОБА_2, типовий договір найму житла.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 червня 2010року до участі у справі у якості третьої особи залучено Дніпропетровську обласну раду(а.с.112, т.1).

рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2011 року зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми звільнити АДРЕСА_1, виселивши їх із вказаного житлового приміщення за цією адресою без надання іншого житлового приміщення та визнано реєстрацію ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми в АДРЕСА_1 недійсноюю, скасувавши останню.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради заборгованість по комунальним послугам за користування будинком АДРЕСА_1 в сумі 2805,70грн. та судові витрати: судовий збір в сумі 08,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37грн.

ОСОБА_2 в задоволенні позову до Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.(а.с.16-18, т.2).

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, при наявності правових підстав змінити судове рішення, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, у тому числі щодо права ОСОБА_2 та членів її сім’ї на спірне житлове приміщення, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми з АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, суд виходив із обгрунтованості заявленого позову та в підтвердження висновку послався у числі інших на ст.ст. 319, 321, 358 ЦК України та ст. 47, 58, 156 ЖК України.

Однак такі висновки суду не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.

Так, статті 319, 321 ЦК України, на які послався суд у судовому рішенні, регулюють загальні питання щодо здійснення власником права власності та щодо непорушності права власності відносно об'єкта права власності.

Стаття 358 ЦК України регулює питання щодо здійснення права спільної часткової власності співвласниками об'єкта права власності за їхньою згодою.

Статті 47, 58 ЖК України, на які також послався суд першої інстації у судовому рішенні, передбачають норми жилої площі на одну особу та, відповідно, питання щодо ордера на жиле приміщення, а ст. 156 ЖК України регулює питання щодо прав та обов'язків членів сім'ї власника жилого будинку(квартири).

Із справи видно, що станом на 1964 рік позивач - Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради, мав назву Дніпропетровська школа-інтернат №5.

Відповідно до витягу із рішення Дніпропетровської обласної ради від 25 вересня 2008 року №462-16/у, наказу головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 20.10.2008 року №862 назва Дніпропетровської школи-інтернат №5 змінена на Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради(а.с.7,8,16,17).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.02.2010року власником будівель і споруд, у тому числі спірного житла за адресою: АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого є Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради, є територіальна громада Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради(а.с.63-73, т.1).

Із договору №ХІІ від 1964 року вбачається, що у 1964 році між Дніпропетровською школою-інтернат №5 в особі директора ОСОБА_7 з однієї сторони, та ОСОБА_5 і ОСОБА_2, працюючими в інтернаті на посаді сторожами-двірниками, з іншої сторони, укладено договір №ХІІ від 1964 року, яким на період роботи сторожами-двірниками в інтернаті №5 ОСОБА_6 і ОСОБА_2 інтернат надав житло, площею 23,65кв.м із двох кімнат, кухні та коридора за адресою: АДРЕСА_1 Умовами договору передбачені також права та обов'язки наймачів житла.

Вказана обставина підтвержується договором №ХІІ від 1964 року(а.с.9, т.1).

Із трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що згідно наказу №81 від 02.10.1962року вона була зарахована на посаду сторожа-двірника школи-інтернат №5, згідно наказу №33 за 1984рік - звільнена з роботи 15.06.1984року у зв'язку з виходом на пенсію.

В період з 1984року по 12.07.2004року, коли ОСОБА_2 останній раз звільнена позивачем з посади прибиральника службових приміщень за власним бажанням, вона неодноразово приймалась позивачем на роботу та звільнялась з роботи за власним бажанням (а.с.15,80-83, т.1).

Згідно даних домової книги щодо реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вказаною адресою зареєстрована постійно у січні 1965 року; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - зареєстрована постійно у зв'язку з досягненням 16 років; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - зареєстрована постійно у зв'язку з досягненням 16 років(а.с.89-98, т.1).

За вказаною адресою згідно довідки Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради також зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_3 –ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5(а.с.38, т.2).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як видно із справи, Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради обгрунтовуючи вимоги щодо захисту порушеного права на спірний будинок, просив виселити ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на підставі ст. 109 ЖК України.

Разом з тим, згідно ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення.

Встановлені по справі обставини, які підтверджуються відповідними доказами, свідчать, що спірне житло за адресою: АДРЕСА_1 надано ОСОБА_2 згідно договору №ХІІ від 1964 року у зв'язку з трудовими відносинами з Дніпропетровською школою-інтернат №5, в даний час - Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради, за адресою наданого житла ОСОБА_2 зареєстрована постійно у січні 1965 року, члени її сім'ї зареєстровані за вказаною адресою постійно у встановленому законом порядку(а.с. 89-98, т.1, а.с.38, т.2).

Твердження Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради в позовній заяві в редакції від 19 жовтня 2009 року в обгрунтування заявлених вимог про те, що відповідачі зареєстровані за вказаною адресою без згоди та дозволу адміністрації закладу не підтверджені відповідними доказами, в той час, як згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання позивача на те, що згідно договору 1964 року спірне житлове приміщення надавалось ОСОБА_2 на період роботи сторожем-двірником в інтернаті № 5 та що вона зобов'язана звільнити вказане житло при першій вимозі адміністрації без надання іншого житла, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ОСОБА_2 вселилась в зазначене житлове приміщення у зв'язку перебуванням із школою-інтернат у трудових відносинах з 1962 року та перебувала з останнім у трудових відносинах до 15.06.1984 року, коли була звільнена у зв'язку з виходом на пенсію, після чого, як видно іх трудової книжки, неодноразово приймалась позивачем на роботу та звільнялась з роботи за власним бажанням, останнє звільнення мало місце 12.07.2004 року.

За адресою спірного житла - АДРЕСА_1, ОСОБА_2 зареєстрована у січні 1965 року постійно(а.с.15,80-83, т.1).

Зазначений позивачем порядок виселення при встановлених обставинах протирічить закону, згідно якого громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення.

Доводи про те, що ОСОБА_2 не надавався ордер для вселення в АДРЕСА_1 не може свідчити про самоправність її вселення в зазначене приміщення та наявність підстав для її виселення без надання їй іншого житлового приміщення, оскільки ОСОБА_2 вселилась в АДРЕСА_1 на підставі договору №ХІІ від 1964 року у зв'язку з трудовими відносинами з Дніпропетровською школою-інтернат №5(а.с.9).

Таким чином, Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради не надав доказів в обгрунтування заявлених вимог, норми закону, на які послався суд(ст.ст. 319, 321, 358 ЦК України та ст. 47, 58, 156 ЖК України), не регулюють встановлені правовідносини, а ст. 109 ЖК України, на яку посилається позивач в обгрунтування вимог, не передбачає виселення відповідачів із займаного спірного жилого приміщення без надання іншого житлового приміщення.

Оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги вказані обставини та вимоги закону, що регулюють встановлені правовідносини, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про задоволення позову Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині на підставі п.2-4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову Комунальному закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виселення з АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалюючи рішення про визнання реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми в будинку №1 по вул.Ляшко-Попеля м.Дніпропетровська недійсною, скасування реєстрації та про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради заборгованості по комунальним послугам за користування АДРЕСА_1 в сумі 2805,70грн., суд не взяв до уваги, що такі вимоги не були зазначені в позовній заяві в редакції від 19 жовтня 2009 року(а.с.24-26, т.1).

Так, із справи видно, що ухвалою судді від 08.10.2009 року позовна заява Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради від 28 вересня 2009 року залишена без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України та запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги(а.с.18, т.1).

Згідно позовної зави Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради, яка подана на виконання вимог ухвали судді від 08.10.2009 року(а.с.21-22, т.1), позовна заява в редакції від 19 жовтня 2009року(а.с.24-26, т.1) не місить вимог про визнання реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми в АДРЕСА_1 недійсною, скасування останньої та про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради заборгованості по комунальним послугам за користування АДРЕСА_1 в сумі 2805,70грн.(а.с.24-26, т.1).

В позовній заяві в редакції від 19 жовтня 2009року(а.с.24-26, т.1) Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради просив:

виселити ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з незаконно займаної площі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення;

зобов’язати відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку відповідачів за адресою: АДРЕСА_1;

стягнути судові витрати.

Проте суд не взяв до уваги вказані обставини та в порушення вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверенням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вийшов за межі позовних вимог, зазначених в позовній заяві в редакції від 19 жовтня 2009року та ухвалив рішення відносно вимог, які не були предметом позову.

У зв'язку з чим рішення суду в частині визнання недійсною реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми в АДРЕСА_1, скасування реєстрації та в частині стягнення з останніх на користь Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради заборгованості по комунальним послугам за користування АДРЕСА_1 в сумі 2805,70грн. підлягає скасуванню на підставі п.3,4 ст. 309 ЦПК України без ухвалення відповідного рішення, оскільки такі вимоги не були заявлені у встановленому законом порядку, суд в зазначеній частині вийшов за межі заявлених позовних вимог, зазначених в позовній заяві в редакції від 19 жовтня 2009року.

Крім того, розглядаючи справу та ухвалюючи рішення щодо виселення, у тому числі неповнолітніх дітей, із спірного житла, суд не взяв до уваги, що згідно ст. 56 ЦК України (в редакції від 21.12.2010 року) та Закону України "Про охорону дитинства" (2402-14) , Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (2623-15) участь у справі органу опіки та піклування, на який законом покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням законодавства щодо житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей, є обов'язковим та розглянув справу без залучення останнього у встановленому законом порядку до участі у справі, чим порушив права та інтереси неповнолітніх дітей ОСОБА_3 –ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання за нею права на користування житловими приміщеннями в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та усунення їй, ОСОБА_2, перешкод в користуванні вказаним житловим будинком з боку Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради та в зобов'язанні вчинити певні дії, в задоволенні якого рішенням суду їй відмовлено, то колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в цій частині.

Як встановлено по справі, ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою, доказів щодо перешкод в проживанні в зазначеному будинку з боку адміністрації Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради вона не надала, а заявлений Комунальним закладом освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради позов до неї та ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виселення, не свідчить про факт перешкод в проживанні у вказаному будинку, особовий рахунок на який відкрито на її ім'я згідно договору №ХІІ від 1964 року(а.с.99-101, т.1).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2011 року в частині зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми звільнити будинок АДРЕСА_1, виселивши їх із вказаного житлового приміщення за цією адресою без надання іншого житлового приміщення, стягнення судових витрат, скасувати.

Комунальному закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виселення з будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення, відмовити.

рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2011 року в частині визнання реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми в АДРЕСА_1 недійсною, скасування реєстрації та в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Комунального закладу освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр"Дніпропетровської обласної ради заборгованості по комунальним послугам за користування будинком АДРЕСА_1 в сумі 2805,70грн., скасувати.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.