Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.,

суддів: Забродського М.І.,

Трояновської Г.С.,

при секретарі судового

засідання Григорович А.М.,

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2011 року

У справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Еко" до ОСОБА_3 про стягнення неправомірно отриманих коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Еко" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,

У вересні 2010 року ТОВ "Світ-Еко" звернулося до суду з позовом. Позивач просив стягнути з відповідача 74275 грн. 98 коп. неправомірно отриманих коштів та судові витрати. При цьому посилався на те, що з 1 листопада 2008 року відповідач обіймав посаду директора товариства. За час роботи відповідач декілька разів встановлював собі розмір заробітної плати, хоча таких повноважень не мав. За результатами проведеної в товаристві перевірки встановлено, що розмір безпідставно завищеної та одержаної відповідачем заробітної плати становить 74275 грн.98 коп. У зв"язку з неправомірними діями відповідача товариству заподіяно майнову шкоду на вказану суму. В подальшому позивач свої вимоги змінив і просив стягнути 65941 грн.15 коп. (а.с.76).

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою. Просив стягнути з відповідача 138912 грн.85 коп. заборгованості по заробітній платі та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди. При цьому посилався на те, що протягом січня-жовтня 2010 року заробітну плату він не одержував. Вважав, що заробітна плата повинна бути проіндексована. Неправомірними, на думку позивача, діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду.

Справа №22ц/0690/4840 Головуючий у суді 1-ї інст.: Драч Ю.І.

Категорія 51 Суддя-доповідач Миніч Т.І.

рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2011 року та додатковим рішенням цього ж суду від 5 грудня 2011 року позови задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Еко" 65941 грн.15 коп. неправомірно одержаних коштів. В задоволенні решти вимог відмовлено. Цим же рішенням з товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Еко" на користь ОСОБА_3 стягнуто 65941 грн.15 коп. належних при звільненні коштів. В задоволенні решти вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеного рішення з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову ТОВ "Світ-Еко" та повне задоволення його вимог. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з"ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що розглядаючи його зустрічний позов, суд не звернув уваги на порушення відповідачем вимог ст.115 КЗпП. Вважає, що при вирішенні спору суд мав посилатися на результати перевірки, відображені в акті від 16.12.2010 року, та покази свідка ОСОБА_6, який проводив зазначену перевірку. Вважає, що суд не дав належної оцінки штатному розпису станом на 1 липня 2009 року, за яким його посадовий оклад становить 12250 грн. На думку апелянта, задовольняючи позов товариства в повному обсязі, суд порушив вимоги ст.133 КЗпП. Висновки суду в частині вимог про стягнення індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди вважає необгрунтованими.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення учасників ТОВ "Світ-Еко" від 31 жовтня 2008 року ОСОБА_3 з 1 листопада 2008 року був прийнятий на посаду директора цього товариства з оплатою праці згідно штатного розпису (а.с.6,7).

Зборами учасників товариства ОСОБА_3 встановлено посадовий оклад в розмірі 6800 грн. (а.с.38).

З 3 лютого 2010 року ОСОБА_3 переведено на посаду комерційного директора товариства (а.с.8).

Відповідно до штатного розпису станом на 1 лютого 2009 року посадовий оклад відповідача становив 6715 грн. (а.с.13).

Зміст п.3.5 Колективного договору ТОВ "Світ-Еко", схваленого загальними зборами трудового колективу товариства та зареєстрованого в Житомирській міській раді 26.08.2009 року свідчить про те, що конкретні розміри тарифних ставок робітників і посадових окладів службовців визначаються у штатному розписі, який є додатком до Договору (а.с.23-зворотній бік).

Станом на 1 липня 2009 року штатний розпис ТОВ "Світ-Еко" передбачав посадовий оклад директора в розмірі 12250 грн.(а.с.26).

Перевіркою, проведеною територіальною державною інспекцією праці у Житомирській області, встановлено, що відповідачем за цим позовом ОСОБА_3 у зв"язку із завищенням посадового окладу та безпідставним одержанням премії зайво отримано 65941 грн.15 коп. (а.с.74-75).

Проте, задовольняючи в повному обсязі позов ТОВ "Світ-Еко" про стягнення неправомірно отриманих коштів, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п.2 ст.133 КЗпП керівники підприємств, установ, організацій несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей і т.ін.

Позивачем не надано доказів про існування в даному випадку підстав, передбачених ст.134 КЗпП, для покладення на ОСОБА_3 матеріальної відповідальності в повному обсязі.

Тому суд першої інстанції помилково вважав, що стягненню з відповідача підлягає вся шкода в сумі 65941 грн.15 коп.

Оскільки на час заподіяння шкоди посадовий оклад відповідача становив 12250 грн., то саме в такому розмірі підлягає стягненню на користь позивача відшкодування заподіяної шкоди.

За наведених обставин та відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК ухвалене судом першої інстанції рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.

Крім того, помилковими, зробленими на підставі неповно з"ясованих обставин справи є висновки суду в частині вимог, заявлених ОСОБА_3 в зустрічному позові.

Представник відповідача в суді пояснила, що невиплата позивачеві заробітної плати обумовлена виявленою при переведенні його на іншу посаду переплатою коштів. Тобто, сам факт невиплати заробітної плати відповідач не оспорює.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на акт перевірки від 16 грудня 2010 року.

Відповідно до зазначеного акту під час перевірки встановлено, що відносно позивача порушено вимоги ст.115 КЗпП щодо строків виплати заробітної плати. А саме, за грудень 2009 року заробітна плата позивачеві виплачена частково, за січень - квітень 2010 року - взагалі не виплачена. Тому виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 38483 грн.98 коп. та 11457 грн.- середнього заробітку за час перебування у черговій щорічній відпустці (а.с.61-62).

Вимогу про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності в даній справі позивач не заявляв.

Тому, враховуючи положення ст.ст.11, 303 ЦПК заборгованість по заробітній платі, яка підлягає стягненню на користь позивача в межах заявлених ним вимог та доводів апеляційної скарги становить 49940,98 грн. (38483,98+11457).

У зв"язку з наведеним рішення суду в цій частині вимог підлягає зміні.

Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Враховуючи що в даному випадку заподіяння такої шкоди мало місце за обставин, коли, сам позивач, зайво одержуючи кошти товариства, вчинив неправомірні дії, суд вважає достатньою сатисфакцією відновлення його порушеного права шляхом стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі.

Крім того, в порушення вимог ч.1 ст.60 ЦПК позивач не надав доказів на підтвердження заявлених вимог про стягнення індексації заробітної плати. Тому підстав для задоволення позову в цій частині також не було.

За наведених обставин підстав для скасування рішення суду в цій частині вимог апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133 КЗпП України, ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, суд

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 5 грудня 2011 року в частині позову ТОВ "Світ-Еко" скасувати, ухваливши нове.

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Еко" 12250 грн.

рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 5 грудня 2011 року в частині зустрічного позову ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі змінити.

Зменшити розмір стягнутої з ТОВ "Світ-Еко" на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі з 65941,15 грн. до 49940,98 грн. В решті рішення залишити без змін.

рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.