Справа №22ц - 0590/2900 / 2012р. 

Головуючий у 1 інстанції: Пронін С.Г.

Категорія: 31 Доповідач: Краснощокова Н.С.

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Краснощокової Н.С.

суддів: Никифоряка Л.П., Безрученко Ю.О.

при секретарі: Зоріковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 23 березня 2011р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди особі, яка потерпіла від злочину,

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 23 березня 2011р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилається на його незаконність та необґрунтованість. Зазначає, що суд проігнорував відповідь Червоногвардійського ВДВС Макіївського МУЮ про відсутність у боржника майна та заробітної плати, що свідчить про його неплатоспроможність. Статтею 1177 ЦК України передбачено відшкодування шкоди особі, що потерпіла від злочину, державою у разі, коли особа, що вчинила злочин є неплатоспроможною. Указом Президента України від 28 грудня 2004р. схвалено Концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів, реалізація якої повинна проводитись поетапно. Однак, державою ця концепція не реалізована, практичні заходи щодо розроблення нового та вдосконалення чинного законодавства з цих питань не здійснені, тому держава повинна відповідати перед людиною за свою бездіяльність. Суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ст. 1207 ЦК України, яка зобов'язує державу відшкодувати потерпілому шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, шкода відшкодовується потерпілому або особам, визначеним у ст. 1200 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин або якщо вона є неплатоспроможною. Суд вже у вироку вирішив питання про відшкодування шкоди потерпілому. Після постановлення вироку, шкода, яка завдана смертю внаслідок злочину, стала майновою шкодою, тому суд повинен застосувати ст. 1177 ЦК України.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених ним обставин.

Вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2007 року ОСОБА_3 був засуджений за ст.ст. 121 ч.2, 185 ч.3, 187 ч.2, 263 ч.2, 309 ч.1, 357 ч.3 КК України до 12 років позбавлення волі. З засудженого на користь позивача було стягнуто 1950грн. матеріальної шкоди і 5000грн. моральної шкоди.

20 січня 2009року головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа №1-44, виданого Ленінським районним судом м. Донецька 12 вересня 2007 року відкрито виконавче провадження про примусове стягнення збитків в сумі 6950грн. з ОСОБА_3, який відбуває покарання у Західній виправній колонії №97 м. Макіївка.

Згідно відповіді Червоногвардійського ВДВС Макіївського МУЮ у боржника відсутнє майно та заробітна плата і на даний час він не сплачує борги за виконавчим листом, оскільки не працевлаштований.

Відповідно до ст. 1207 ЦК України, шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин або якщо вона є неплатоспроможною, умови та порядок відшкодування державою шкоди за завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, встановлюється законом. Однак, на день розгляду спору судом, умови та порядок відшкодування за вищевказаною статтею не встановлені законом. До того ж, Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» видатків на відшкодування шкоди у порядку ст. 1207 ЦК України не передбачено.

В засіданні апеляційного суду позивач підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Інші учасники справи в засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.

Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2007 року ОСОБА_3 за ст.ст. 121 ч.2, 185 ч.3, 187 ч.2, 263 ч.2, 309 ч.1, 357 ч.3 КК України до 12 років позбавлення волі та з нього на користь позивача було стягнуто 1950 грн. матеріальної шкоди і 5000 грн. моральної шкоди. ОСОБА_3 відбуває покарання у Західній виправній колонії №97 м. Макіївка та на даний час не сплачує суми, стягнені вироком суду, оскільки не працевлаштований.

Статтею 1207 ЦК України визначено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, встановлюються законом.

Згідно із ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.

На час розгляду справи відсутній закон, який визначає умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину. Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік» (2857-17) видатки на відшкодування шкоди у порядку статей 1207 та 1177 ЦК України не передбачені.

За вказаних обставин висновок суду про відмову у задоволенні позову є вірним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відсутність закону про визначення порядку та умов відшкодування державою шкоди внаслідок злочину у разі неплатоспроможності особи, що вчинила злочин, унеможливлює ухвалення рішення суду про стягнення відшкодування такої шкоди з держави в особі Державної казначейської служби.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, Апеляційний суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 23 березня 2011р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.