2-913/11 Про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території - 28.02.2012 Прийняття

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомресурси» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за обслуговування житлового будинку та прибудинкової території,

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 червня 2011 року позов ТОВ «Техкомресурси» задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ТОВ «Техкомресурси» заборгованість по обслуговуванню житлового будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року у сумі 1697 грн. 13 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 і є користувачами послуг по обслуговуванню житлового будинку і прибудинкової території, що надає їм ТОВ «Техкомресурси» за місцем їх проживання (а.с. 5, 8-9,10-12).

Проте за надані послуги відповідачі оплату не здійснювали, внаслідок чого у останніх за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року утворилась заборгованість в сумі 1697,13 грн. (а.с. 6).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обовязком споживача є укладення договору на надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг тощо. Обовязок власника або наймача квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено п. 7 правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) .

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 156 ЖК України члени сімї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сімї власника будинку (квартири) зобовязані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сімї власника зобовязані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території та проведенню ремонту.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Техкомресурси» та стягуючи з відповідачів суму заборгованості за надані послуги суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що відповідачка ОСОБА_2., як власник квартири, а відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_1, як члени сімї власника квартири, про що апелянт не заперечував, в порушення вимог вказаного вище законодавства не оплачували надані позивачем послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, в звязку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Посилання апелянта на відсутність договору і у звязку з цим відсутність підстав для стягнення оплати не можуть бути взяті до уваги виходячи з наступного.

Переліченим вище законодавством передбачено, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обовязком саме споживача. Крім того, згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Відповідачка ОСОБА_2 придбавши квартиру надала відповідні документи позивачу після чого останній відкрив на неї особистий рахунок № НОМЕР_1 і як споживачу надавав відповідні послуги. Надання послуг підтверджується матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують.

Враховуючи наведене, підстав для скасування рішення суду виходячи із доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт ОСОБА_1 сплатив судовий збір не в повному обсязі. У звязку з відхиленням апеляційної скарги не сплачений судовий збір підлягає до стягненню з ОСОБА_1 в сумі 81 грн. 80 коп. згідно вимог Закону України «Про судовий збір» (3674-17) та ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 червня 2011 року в даній справі залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 81 грн. 80 коп. за апеляційний розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.