22ц-384/12 Про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - 20.02.2012 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-384 за апеляційною скаргою військової частини А 2502 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2011 року та ухвалу суду від 23 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до військової частини А 2502 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про відшкодування шкоди та зустрічним позовом військової частини А 2502 до ОСОБА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначили, що 05 березня 2009 року молодший сержант ОСОБА_5, керуючи спеціальним транспортним засобом марки МАЗ-5334 в.н. НОМЕР_1, на перехресті вулиць Вінницьке шосе та Профспілкова в м. Хмельницькому при виконанні повороту ліворуч в порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення з автомобілем марки БМВ 320 реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 На час ДТП ОСОБА_5 керував

Головуючий в першій інстанції Навроцький В.А. Справа № 22ц-384

Доповідач Талалай О.І. Категорія № 30, 34

спеціальним транспортним засобом на підставі дорожнього листа № 161, виданого військовою частиною А 2502, яка є власником транспортного засобу. Розмір майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля БМВ 320 складає 56000 грн. Завдана також моральна шкода, оскільки отримали тілесні ушкодження, перенесли фізичний біль, страждання. В день коли сталася ДТП зареєстрували шлюб, планувалося святкування, яке через отримані травми не відбулося. На відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 просив стягнути 30000 грн., ОСОБА_2 - 10000 грн.

Військова частина А 2502 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження спеціального транспортного засобу марки МАЗ-5334 в.н. НОМЕР_1 в сумі 696 грн., оскільки винним у скоєнні ДТП вважає ОСОБА_1, який безпідставно рухався в крайній лівій смузі руху і повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди та мав таку можливість.

рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2011 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з військової частини А 2502 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 29880 грн. 76 коп., моральної шкоди 10000 грн. і судові витрати; на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2500 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Ухвалою суду від 23 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви військової частини А 2502 про ухвалення додаткового рішення.

В апеляційній скарзі військова частина А 2502, не погоджуючись з рішенням і ухвалою суду першої інстанції, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову. Посилається на порушення судом норм матеріального права. Суд не врахував того, що вина ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення чи злочину не доведена. Відповідно військова частина, яка є бюджетною установою, фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів не повинна нести відповідальність за завдану шкоду.

В засіданні апеляційного суду представник військової частини А 2502 апеляційну скаргу підтримав. ОСОБА_1, його представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнали її необґрунтованою в повному обсязі. Третя особа ОСОБА_5 визнав апеляційну скаргу обґрунтованою.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм належна оцінка, його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають вимогам закону.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Встановлено, що 05 березня 2009 року близько 09 год. 45 хв. на перехресті вулиць Вінницьке шосе та Профспілкова в м. Хмельницькому сталася дорожньо-транспортна пригода за участю спеціального військового автомобіля МАЗ-5334 в.н. НОМЕР_1, яким керував молодший сержант ОСОБА_5 на підставі дорожнього листа № 161, виданого військовою частиною А 2502, та автомобіля БМВ 320 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП були пошкоджені транспортні засоби, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді перелому пятого ребра справа по задній аксілярній лінії без зміщення та легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і садна шкіри правого коліна з переходом на гомілку, крововиливу мяких тканин лівого коліна, ОСОБА_2 зазнала фізичного болю.

Постановою судді Старокостянтинівського районного суду від 16 червня 2009 року визнано вину ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, справу про адміністративне правопорушення закрито у звязку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 18 грудня 2009 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення. Зазначені постанови скасовані постановою судді судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області, провадження в справах закрито у звязку із передачею матеріалів військовому прокурору Хмельницького гарнізону для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України, яка на час розгляду справи не закінчена.

Автомобіль БМВ 320 під керуванням ОСОБА_1 рухався по головній дорозі (вул. Вінницьке шосе) в напрямку виїзду з м. Хмельницького, спеціальний військовий автомобіль МАЗ-5334 під керуванням ОСОБА_5 знаходився на другорядній дорозі (вул. Профспілкова) і здійснив виїзд на вул. Вінницьке шосе, не пропустивши транспортний засіб під керуванням позивача за первісним позовом, в результаті чого відбулося зіткнення. При виконанні маневру ОСОБА_5 не виконав вимоги розташованих перед виїздом на головну дорогу дорожніх знаків 2.1 «Дати дорогу», 7.8 «Напрямок головної дороги», допустив порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та створив небезпеку, перешкоду учаснику руху ОСОБА_1, що стало причиною ДТП.

Вина ОСОБА_5 у скоєнні ДТП підтверджується показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (старший інспектор ВДАІ ХМВ УМВСУ в Хмельницькій обл.) і висновком експерта № 211А від 12 листопада 2009 року (автотехнічна експертиза призначалася постановою судді від 06.10.2009 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України щодо ОСОБА_1), відповідно до якого водій ОСОБА_5 своїми діями порушив вимоги Правил дорожнього руху, створив небезпеку водію автомобіля БМВ 320, не надав йому дорогу, хоча останній рухався по головній дорозі; ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем МАЗ-5334. Цим висновком експертизи спростовано й висновок спеціаліста-автотехніка № 45А від 17 квітня 2009 року про наявність технічної можливості у водія ОСОБА_1 уникнути зіткнення, своєчасно застосувавши гальмування, на який посилалася військова частина А 2502 на підтвердження своїх вимог.

В результаті винних дій ОСОБА_5 позивачу, як власнику транспортного засобу, заподіяна матеріальна шкода, пов'язана з його пошкодженням і моральна шкода внаслідок отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що підтверджується актом судово-медичного обстеження № 483 від 10 березня 2009 року, перенесення позивачами за первісним позовом фізичного болю, страждань у день реєстрації їхнього шлюбу, неможливості користуватися автомобілем.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 257/10 від 24 вересня 2010 року внаслідок пошкодження автомобіля БМВ 320 реєстраційний номер НОМЕР_2 завдано матеріальні збитки на суму 29880 грн. 76 коп.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

При таких обставинах, давши належну оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд обґрунтовано відповідно до вимог ст. ст. 1166, 1167, 1188 ЦК України стягнув з військової частини А 2502 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 29880 грн. 76 коп. і прийшов до висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди 10000 грн. для ОСОБА_1 і 2500 грн. для ОСОБА_2, суд недостатньо врахував характер заподіяння моральної шкоди, характер і обєм моральних страждань.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин ДТП, вчиненої ОСОБА_5 з необережності, характеру і обсягу моральних страждань, яких позивачі за первісним позовом зазнали у зв'язку з ДТП, а також виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, за заподіяну моральну шкоду має бути стягнуто на користь ОСОБА_1 6000 грн., на користь ОСОБА_2 - 1500 грн. При цьому колегія суддів враховує також ту обставину, що факт отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, які зазначені в довідках травмпункту Хмельницької міської лікарні, не підтверджений при судово-медичному обстеженні (акт № 482 від 10-25 березня 2009 року).

За таких обставин рішення суду слід змінити, зменшивши суми коштів, стягнутих на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 до 6000 грн., на користь ОСОБА_2 до 1500 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягає зміні й рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат. Витрати по оплаті судового збору слід зменшити до 196 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до 42 грн.

В решті рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Відповідає вимогам закону й ухвала суду від 23 грудня 2011 року про відмову в ухваленні додаткового рішення. Заява військової части А 2502 про ухвалення такого рішення не ґрунтуються на вимогах ст. 220 ЦПК України, якою передбачено підстави ухвалення судом додаткового рішення.

Доводи апеляційної скарги не підтверджені доказами, спростовуються матеріалами справи та дослідженими судом доказами. На законність рішення суду вони не впливають і його висновки не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу військової частини А 2502 задовольнити частково.

рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2011 року змінити, зменшивши суми коштів, стягнутих на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 до 6000 грн. (шести тисяч грн.), на користь ОСОБА_2 до 1500 грн. (одна тисяча пятсот грн.) і судових витрат, стягнутих на користь ОСОБА_1: витрат по оплаті судового збору до 196 грн. (сто девяносто шість грн.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до 42 грн. (сорок дві грн.)

В решті рішення суду та ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 23 грудня 2011 року залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.