22-ц-5216/11 Про відшкодування майнової та моральної шкоди - 16.02.2012 Прийняття

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого -Пузанової Л.В. Суддів: Ігнатенко П.Я., Воронцової Л.П.

при секретарі -Прохоровій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Таксі-Сервіс" на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Таксі-Сервіс", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що 06 жовтня 2009 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом СПВ 17 "Рута", державний номер НОМЕР_1, внаслідок порушення ПДР скоїв зіткнення з транспортним засобом ГАЗ-32213, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, належним позивачу на праві власності.

Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2009 року винним у ДТП було визнано ОСОБА_2 і дані обставини доказуванню не підлягають.

Позивач зазначав, що вартість відновлювального ремонту, належного йому автомобіля -прямих збитків становить 15114,92 грн., згідно висновку суб'єкта професійної оціночної діяльності, розмір заподіяної йому моральної шкоди -4885 грн. 08 коп.

Вважаючи, що автомобіль СПВ 17 "Рута" відповідно до договору про співробітництво від 23.12.2008 року №34, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ "Таксі-Сервіс" використовувався ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВАТ "Таксі-Сервіс" спільно з метою отримання прибутку, просив з них стягнути солідарно, на підставі ст.ст. 7801, 1172, 1166, 1167 ЦК України на його користь майнову шкоду в сумі 15114,92 грн., та моральну шкоду в сумі 4885,08 грн.

В ході судового розгляду справи, позивач уточнив свої позовні вимоги, просячи стягнути з ВАТ "Таксі-Сервіс" заподіяну йому матеріальну та моральну шкоду.

рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 червня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Таксі-Сервіс" на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 11475 грн., моральну шкоду в розмірі 1400 грн., судові витрати по справі в сумі 300 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ВАТ "Таксі-Сервіс", посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, а саме те, що ОСОБА_2, як особа винна у заподіянні шкоди позивачу, перебував у трудових відносинах з ОСОБА_3, а не з ВАТ "Таксі-Сервіс", просив його скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В письмових заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 06.10.2009 року ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом СПВ 17 "Рута", державний номер НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем ГАЗ-322-13СПГ державний номер НОМЕР_2, належним ОСОБА_1, яким керував ОСОБА_4 Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2009 року винним у ДТП визнано ОСОБА_2

Внаслідок зіткнення транспортних засобів автомобіль ОСОБА_1 отримав технічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту якого, згідно висновку оцінювача становить 11475 грн. 40 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково та стягуючи з ВАТ "Таксі-Сервіс" на його користь матеріальні збитки в розмірі 11475 грн., моральну шкоду в сумі 1400 грн. та судові витрати у справі в сумі 300 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 і ВАТ "Таксі-Сервіс", яке здійснювало експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на договірній підставі, знаходилася у трудових відносинах між собою.

Однак з висновком суду колегія суддів погодитися не може, оскільки він не відповідає обставинам справи та до нього суд дійшов у порушення норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і постановлення нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для покладення відповідальності за заподіяну позивачу шкоду на ВАТ "Таксі-сервіс"; на підставі ч.1 ст. 1172 ЦК України, необхідно встановлення факту перебування винної у ДТП особи ОСОБА_2 у трудових відносинах з ВАТ "Таксі-Сервіс".

Однак докази наявності таких відносин позивачем суду не надано і в ході судового розгляду справи такі також не встановлені.

Натомість, представник ОСОБА_2 пояснив, що всі взаємовідносини у його довірителя були з власником транспортного засобу -ОСОБА_3 Саме той взяв ОСОБА_2 на роботу, саме він надав йому у користування транспортний засіб СПВ 17 "Рута", саме ОСОБА_3 передав транспортний засіб разом з ним ВАТ "Таксі-Сервіс" для роботи на маршруті. Він же ОСОБА_3 виписував дорожній лист, з ним же він вирішував питання щодо оплати своєї праці та саме від ОСОБА_3 отримував винагороду за роботу водія. Представник ОСОБА_2 наголосив, що ніяких взаємовідносин між його довірителем та ВАТ "Таксі-Сервіс" не було.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13.05.2008 року є володільцем транспортного засобу -автомобіля 17 "Рута" реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.22).

Згідно договору про співробітництво №34 від 23.12.2008 року, укладеному між ВАТ "Таксі-Сервіс" та ОСОБА_3, п.1.2 для організації перевезень пасажирів у м.Херсоні автомобільним транспорто загального користування, ОСОБА_3 надає транспортний засіб марки СПВ-17 "Рута", державний номер НОМЕР_1 з водієм, а товариством забезпечує організацією перевезень пасажирів за міськими маршрутами. (а.с.79-81).

Положеннями п.п.2.3.1, 2.3.9 передбачено, що саме ОСОБА_3 здійснює фактичну організацію перевезень пасажирів шляхом використання належного йому транспортного засобу, та згідно п.п3.1 3.2 самостійно отримує виручку від перевезення пасажирів і за рахунок цих коштів, несе у повному об'ємі витрати на виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.2.3.6 Договору саме ОСОБА_3 мав право самостійно укладати трудові договори з водіями, які відповідають вимогам закону для роботи на такому виді транспортного засобу.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України, якою керувався суд при вирішенні даного спору, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створю підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється особа або громадянин, що здійснює експлуатацією джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

З огляду на вище зазначене, відсутні правові підстави вважати, що ВАТ "Таксі-Сервіс" був володільцем джерела підвищеної небезпеки -транспортного засобу СПВ 17 "рута", державний номер НОМЕР_1, а отже і покладення на нього відповідальності за заподіяну позивачу шкоду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Таксі-Сервіс" -задовольнити.

рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 червня 2011 року скасувати, постановити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Таксі-Сервіс" про відшкодування шкоди відмовити за необґрунтованістю.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.