Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Будінвест» до ОСОБА_3 про стягнення вартості виконаних робіт за договором підряду, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Будінвест» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2012 року,

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Будінвест» (далі - ТОВ «Дніпро-Будінвест») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості виконаних робіт за договором підряду.

В обґрунтування позову зазначило, що 03 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір підряду, за умовами якого позивач зобов'язався своїми силами та засобами здійснити розбірні роботи житлового будинку.

01 жовтня 2007 року замовник прийняв здійсненні роботи, проте останнім було порушено порядок оплати виконаних та прийнятих робіт, передбачених договором.

03 грудня 2007 року між сторонами було укладено договір підряду, згідно умов якого позивач зобов'язався збудувати житловий будинок АДРЕСА_1.

Позивачем було вчасно виконано роботи та відповідачем прийнято об'єкт, про що складені акти виконаних робіт на суму 828 595 грн.

При здійсненні оплати відповідач також не дотримався порядку оплати виконаних робіт, чим порушив умови договору, тому просили стягнути заборгованість 895 952,33 грн. відповідно до умов договору.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Дніпро-Будінвест» заборгованість за договором підряду від 03 грудня 2007 року, укладеного між ТОВ «Дніпро-Будінвест» та ОСОБА_3 в розмірі 76 163 грн. та судові витрати. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Дніпро-Будінвест» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно ст. 266 ЦК України позивачем пропущено трирічний строк позовної давності.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, якою урегульовані правовідносини сторін, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03 вересня 2007 року та 03 грудня 2007 року між ТОВ «Дніпро-Будінвест» та ОСОБА_3 було укладено договори підряду (а.с.8-11,16-19).

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску загального строку позовної давності в три роки, суди не звернули увагу, що згідно п. 7.14 обох договорів строк загальної та спеціальної позовної давності за грошовим зобов'язанням встановлено 10 років (а.с.10,18).

Зазначені умови договору не суперечать нормі ч.1 ст. 259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Посилаючись на норму ч.1 ст. 266 ЦК України, відповідно до якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги, суд не врахував домовленість сторін, передбачену пунктом 7.10 договорів. Відповідно до умов договору у момент здійснення оплати за договором спочатку сплачуються штрафні санкції і пеня, а потім зобов'язання.

Як договори підряду в цілому, так і їх окремі положення не визнавалися недійсними у встановленому законом порядку, тому мають виконуватися належним чином відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України.

За викладених обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть залишатися в силі, оскільки судами неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому згідно ч.2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасування з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Будінвест» задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.