2018/2-3109/11 Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочинів - 14.02.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ "ВТБ Банк"на рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5, приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_6, приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7, комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_8, арбитражнимй керуючий Ніколенко Михайло Олександрович про визнання недійсним договорів купівлі-продлажу нерухомого майна, застосування наслідків недійсності правочинів, зобовязання скасувати державну реєстрацію,

13.07.2011 року ПАТ "ВТБ Банк"(далі по тексту Банк) звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.02.2011 року, який укладено ліквідатором ФОП ОСОБА_1 - арбітражним керуючим Ніколенко М.О. та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2011 року, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7; визнати недійсним договір купівлі- продажу нерухомого майна від 10.02.2011 року, який укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6.; застосувати до кожного з вказаних правочинів наслідки недійсності правочину; зобов'язати КП "ХМБТІ"скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1-2-3 в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати приватних нотаріусів ХМНО ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6. скасувати державну реєстрацію договорів купівлі-продажу від 04.02.2011 року, 05.02.2011 року, 10.02.2011 року.

В обґрунтування заявленого позову зазначав, що 27 березня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк"правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 15.18-00/08-СК, згідно якого Банк надав останньому кредит в розмірі 480000 доларів США. В цей же день, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором між Банком та Позичальником було укладено договір іпотеки №15.18-00/08-СК, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1-:-2-3- в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв. м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1. 27.03.2008 року в зв'язку з посвідченням договору іпотеки, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на вищевказане майно було накладено заборону відчуження, про що було внесено відповідну інформацію до реєстру за №1056.

29.06.2011 року Банку стало відомо, що ОСОБА_1 04.02.2011 року уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке є під забороною. Вважають, що договір від 04.02.2011 року та всі інші договори продажу спірного майна укладені з грубим порушенням чинного законодавства, а саме: були порушені норми ст.ст. 9- 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки іпотекодержатель не надавав згоду на відчуження предмету іпотеки і вимоги ст.ст. 47, 55 Закону України "Про нотаріат" та п. 47 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України".

У судовому засіданні суду першої інстанції представник Банку підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції проти позовних заперечувала, зазначаючи, що правових підстав для задоволення вимог ПАТ "ВТБ Банк"немає, оскільки приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5, отримавши ухвалу Господарського суду Харківської області про зняття арештів та заборон відчуження з об'єктів нерухомого майна діяла в межах своїх повноважень та відповідно до Закону.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні суду першої інстанції також заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши що вони необґрунтовані та не ґрунтуються на вимогах закону.

Арбітражний керуючій Ніколенко М. О. у судовому засіданні суду першої інстанції заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких зазначав, що постановою господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. На підставі зазначеної постанови була знята заборона на нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1-2-3 в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, б. 3, яка була накладена на підставі договору іпотеки у ВТБ Банку № 1518-00/08Д/01 від 27.03.2008 року. Таким чином, Ніколенко М. О. зазначав, що у нього не було перешкод та заборон для продажу зазначеного нерухомого майна.

Приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_8 надала до суду першої інстанції свої пояснення, відповідно яких вказала, що "Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна"не передбачає зняття заборони на підставі постанови суду про визнання боржника банкрутом та у відповідності до ст. 74 Закону України "Про нотаріат" необхідно було щоб арбітражний керуючий звернувся до ПАТ "ВТБ Банк" з відповідною постановою суду, на підставі якої ПАТ "ВТБ Банк"повинен був подати до нотаріуса відповідну заяву про вилучення обтяження обєкта нерухомого майна.

Інші особи до суду першої інстанції не зявились, були повідомлені своєчасно та належним чином.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ПАТ "ВТБ БАНК"просить скасувати рішення суду першої інстанції, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог Банку.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню у звязку з неповним зясуванням обставин справи, що мають істотне значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, як вказує представник, судом про відмові в задоволені позову порушено норми ст. ст. 203, 205, 215 ЦК України, ст. ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку".

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які зявились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішенням суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "ВТБ БАНК"суд першої інстанції виходив з того, що на час укладання оспорюваних правочинів не існувало перешкод для їх здійснення та вони відповідають нормам Закону.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується судова колегія.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами 27 березня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк"та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 15.18-00/08-СК, згідно якого останній отримав кредит у сумі 480000 доларів США. В цей же день, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між Банком та Позичальником було укладено договір іпотеки №15.18-00/08-ДЮ1, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1-:-2-3- в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв. м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1. Також, в той же день приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8. на вищевказане майно було накладено заборону відчуження, внесено відповідну інформацію до реєстру заборон за №1056.

21 грудня 2010 року постановою господарського суду Харківської області фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ніколенко М.О. Відповідно зазначеної постанови суди були скасовані арешти, що накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Так, зокрема було знято заборону, накладену на нежитлові приміщення 1-го поверху по АДРЕСА_1, накладені на підставі договору іпотеки у ВТБ Банка ні підставі договору іпотеки № 15.18- 00/08-ДЮ1 від 27.03.2008 року; скасоване обтяження вищевказаних нежитлових приміщень, зареєстроване в реєстрі іпотек № 6886313 від 27.03.2008 року, (а.с.21-27).

Відповідно до вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"встановлено юридичні наслідки, з якими пов'язується винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Згідно ч.1 с. 23 Закону - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Згідно Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та приватні нотаріуси визначені реєстраторами Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. Відповідно до п. 2 цього Положення підставами для внесення до Реєстру відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів є, зокрема, заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається судами і слідчими органами у звязку з накладенням ними арешту на обєкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту).

На час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції дії нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 щодо зняття заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон не були визнані неправомірними, та такі вимоги не були предметом судового розгляду.

24.01.2011 року на товарній біржі "Правопорядок"Полтавської області, м. Карлівка був проведений аукціон щодо реалізації нежитлових приміщень 1-го поверху №2-1-:-2-3- в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв. м,, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_1 Переможцем аукціону стала ОСОБА_2 На час проведення аукціону постанова Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2010 року була чинною.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що на час проведення аукціону були відсутні порушення ст. 205 ЦК України, ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку", і тому відсутні підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №2-1-:-2-3- в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв. м,, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно та обєктивно встановлені дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам і постановлено законне та обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"- відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2011 року - залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.