Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Литвинюк І.

суддів: Марчука В. І., Міцнея В. Ф.

секретаря: Лисак О.А.

за участю: відповідачки - ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_1, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2011 року, -

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з 30 жовтня 2004 року по ЗО травня 2011 року сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі.

В 2006 році подружжя придбало легковий автомобіль марки "ДеоЛанос", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи СП "Західноукраїнський Експертно- Консультативний Центр"№ 711/2 від 10 жовтня 2011 року складає 27814 грн..

Вважає, що йому належить 1/2 частини майна у вигляді грошової компенсації, оскільки автомобіль є неподільним майном і на даний час відповідачка ним користується одноособово, тому просив позов задовольнити.

рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2011 року позов задоволено.

№22ц-135/12 р. Категорія: 46

Головуючий у 1-й інстанції Чебан В.М.

Доповідач Литвинюк І.М.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 13 907 грн. компенсації по розподілу автомобіля марки "ДеоЛанос", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який залишено у власності ОСОБА_1

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2011 року представник апелянта ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Представник апелянта вважає, що вказане рішення суду є незаконним та таким, що прийнято в результаті неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, встановлення недоведених обставин, невідповідності висновків суду обставинам справи, також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль марки "ДеоЛанос", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1, домовленості між ними про визначення або виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, не було, а тому позивачу належить 1/2 частина майна у вигляді грошової компенсації в сумі 13 907 грн., оскільки автомобіль є неподільним майном і відповідачка одноособово ним користується.

Так, матеріалами справи встановлено, що з 30 жовтня 2004 року по 30 травня 2011 року сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу в 2007 році подружжя придбало легковий автомобіль марки "ДеоЛанос", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, вартість якого складає 27 814 грн..

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - власником автомобіля "ДеоЛанос", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 значиться відповідачка ОСОБА_1.

Як вбачається із змісту змінених позовних вимог, ОСОБА_4 просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь 13 907 грн. компенсації по розподілу автомобіля "Део Ланос", 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1, залишивши автомобіль у власності відповідачки.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини сторін, однак не врахував, що визначений позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачений чинним законодавством, яким встановлено спосіб поділу майна подружжя - в натурі, присудження грошової компенсації передбачено лише у випадках та у порядку, передбачених частиною 4 статті 71 СК України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) .

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , роз'яснено, що вирішуючи спір про поділ майна, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Однак жоден із подружжя не вчинив таких дій.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце на підставах, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦПК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що придбаний відповідачкою ОСОБА_1 спірний автомобіль є її особистою приватною власністю, є безпідставними, оскільки на підтвердження цих обставин суду не надано належних та допустимих доказів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_1, задовольнити.

рішення Шевченківскього районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2011 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

З оригіналом згідно: