Справа № 2-234/11
Провадження №
22-ц/0290/356/2012
|
Головуючий в суді першої
інстанції:Дедов С.М.
|
Категорія: 57
|
Доповідач: Гуцол П. П.
|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: судді Гуцола П.П.
Суддів: Стеблюк Л.П., Нікушина В.П.
При секретарі: Торбасюк О.І.
За участю: адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про стягнення страхової виплати, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2011 року до суду з позовом звернувся позивач до відповідача про стягнення страхової виплати на суму 25500 грн. Посилаючись на те, що 24 березня 2009 році близько 23 години водій ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і керуючи власним автомобілем ВАЗ 21101 д.н. НОМЕР_1 в м. Гайсині, який застрахований у відповідності до Страхового поліса № ВВ 9097422 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з АТ "Українська пожежно-страхова компанія"Подільський регіональний страховий центр м. Вінниці. Рухаючись даним автомобілем по вул. К. Маркса в напрямку центра м. Гайсина, ОСОБА_4 не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля в умовах недостатньої видимості, не справився з керуванням автомобіля, порушив вимоги п. 12.3 ПДР України (1306-2001-п)
і здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ 210934-20 д.н. НОМЕР_2 який був припарковий до правого краю проїзної частини дороги, де в той час перед вказаним автомобілем знаходився позивач, витираючи скло автомобіля для безпечного подальшого руху свого автомобіля. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав від удару автомобілів тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеню тяжкості і знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в період з 24.03.2009р. по 19.11.2010р. Також зазначив, що 19 травня 2008 році він уклав з відповідачем договір обов’язкового особистого страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті ОНВ №0298132, страхова сума складає 51 200 грн. і строк дії даного договору встановлено до 18.05.2009р. В зв’язку з тим, що подія, яка сталася 24.03.2009 році пов’язана з обслуговуванням поїздки на його транспортному засобі, а саме ДТП сталося в той момент, коли він витирав фари –скла свого автомобіля для того щоби мати можливість рухатись на ньому і це пов’язане з дорожніми та погодними умовами, які були на той час, то вважає, що втрата ним працездатності, яка сталася з 24.03.2009р. є страховим випадком і він має право на відшкодування, що складає 0,2% за кожну добу втрати тимчасової працездатності, але не більше 50% страхової суми, а так як він був на лікарняному 239 діб, то сума страхової виплати йому складає 25 500 грн. Однак відповідач відмовив йому у відшкодуванні даної суми, вважаючи, що він перебував за межами транспортного свого засобу, хоча він протирав фари скла для того щоби мати можливість для подальшого руху автомобіля.
рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2011 року в стягненні ОСОБА_3 з ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"страхової виплати в сумі 25000 грн. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Гайсинського районного суду від 20.12.2011 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. зазначив, що у відповідності до страхового полісу серії ОНВ №0298132, укладеного 19.05.2008р. на час ДТП, він був застрахований по обов’язковому особистому страхуванню водіїв від нещасних випадків на транспорті, страхова сума склала 51 000 грн. Відповідач зобов’язаний був провести йому відшкодування із розрахунку 0,2% за кожну добу втрати тимчасової працездатності, але не більше 50% страхової суми. Оскільки він перебував на лікарняному на протязі 239 діб, що складає сума страхової виплати 25 500 грн., яку він просить стягнути з відповідача.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, розглянувши справу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Як встановлено судом, що 19 травня 2008 році ОСОБА_3 уклав із відповідачем договір обов’язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті (а.с. 97), страхова сума становила 51 200 грн. і строк дії договору до 18 травня 2009 року.
А 24 березня 2009 року, о 23 годині в м. Гайсині водій ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і керуючи власним автомобілем ВАЗ 21101 д.н. НОМЕР_1, який також був застрахований, по вул. К. Маркса м. Гайсина, не вибрав безпечної швидкості, не справився з керуванням свого автомобіля, порушив вимоги п. 12.3 ПДР України (1306-2001-п)
і здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ 210934-20 д.н. НОМЕР_2 належний ОСОБА_3 і який був припаркований до правого краю проїзної частини дороги, де в той час перед вказаним автомобілем, витираючи скло фар і лобове скло знаходився ОСОБА_3, який в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді садин в ділянці обличчя, в ділянці ліктьової кістки зі зміщенням відламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 20.05.2009р. відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
В зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебував з 24.03.2009р. по 10.04.2009р. на стаціонарному лікуванні, а з 11.04.2009р. по 19.11.2010р. на амбулаторному лікуванні, тобто 239 діб (а.с. 9-15). В зв’язку з вчиненням ДТП ОСОБА_4 був засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік і на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням (а.с. 16-21).
Доводи відповідача про те, що вказане ДТП, яке сталося 24 березня 2009р., є не страховим випадком, т.я. ОСОБА_3 не знаходився безпосередньо у свому автомобілі, являється безпідставним, оскільки ОСОБА_3, протираючи фари та скло свого автомобіля для тої мети щоби мати можливість для подальшого руху даного автомобіля. Втрата працездатності в зв’язку з одержанням тілесних ушкоджень з вини водія ОСОБА_4, який здійснив наїзд своїм автомобілем на автомобіль позивача, заподіявши тілесні ушкодження ОСОБА_3, є страховим випадком, тому позивач має право на вказане відшкодування відповідно до ст.. 7 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР)
, ст.. 992 ЦК України (435-15)
, Положення про обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті та Страхового полісу серії ОНВ №0298132 (а.с. 97). Тому підлягає відшкодуванню ОСОБА_3 0,2% за кожну добу втрати тимчасової працездатності, але не більше 50% страхової суми, тобто за 239 доби сума страхової виплати складає 25000 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ВАТ "Національна Акціонерна страхова компанія "Оранта"м. Київ, вул. Жилянська, 75 на користь ОСОБА_3 страхову виплату в сумі двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень (25500 грн.).
рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
З оригіналом вірно: