колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Ігнатюк Б.Ю.

суддів – Куцина М.М., Собослоя Г.Г.

при секретарі – Калинич С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про захист прав споживачів та стягнення коштів,-

Зазначеним рішенням змінені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з ПАТ "Родовід Банк" на її користь 38 грн. 13 коп. – 3% річних від суми заборгованості -, та 1520 грн. судових витрат по справі.

Рішення суду оскаржено відповідачем, порушено питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник позивачки вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження незаконності прийнятого стосовно оплати 1400 грн. за надання позивачці правової допомоги фахівцем у галузі права, завищеного розміру оплати за надання такої допомоги та відсутності в законодавстві норми, яка передбачає стягнення 3% річних за несвоєчасне повернення вкладу.

Стосовно першого доводу слід зазначити, що в матеріалах справи є всі необхідні документи, підтверджуючі надання позивачці допомоги фахівцем в галузі права: договір про надання юридичних послуг, укладений позивачкою та зазначеним фахівцем, актом здачі-прийняття наданих таких послуг, розрахунковою квитанцією про отримання за надані послуги суми в 1400 грн., свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, який має вищу юридичну освіту за спеціальністю "Правознавство" та має право займатись правовою діяльністю в галузі права /а.с.18-24/.

Актом здачі-прийому наданих послуг підтверджено надання такої допомоги вказаним фахівцем на протязі 4 годин /а.с.19/. Погодинна оплата визначена в 350 грн., що є меншою ніж 40% мінімальної зарплати, яка була у вересні 2011 році, що становило 384 грн. /час прийняття рішення по справі/. Тобто цією сумою не перевищено розмір, встановлений постановою КМ України від 27.04.2006 р. "Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (590-2006-п) .

Стягнення цієї суми також відповідає вимогам другого речення ч.1 ст. 89 ЦПК України: якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позов пред’явлено 15.04.2011 р. на суму 9 934.60 грн., у процесі розгляду справи сума за виключення 3% річних була повернута позивачці і тому вона в цій частині не підтримала своїх вимог.

Стягнення трьох процентів річних встановлено ст.625 ЦКУ, яка правильно застосована до правовідносин між сторонами, які склалися після закінчення строку дії договору банківського вкладу.

Таким чином, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством. Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 вересня 2011 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.