Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_6 до Інформаційного агентства Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Видавництво "РІА"про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2011 року,

рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2011 року зазначений позов задоволено частково.

Стягнуто з інформаційного агентства ТОВ "Видавництво "РІА"на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди суму грошових коштів в розмірі 100 грн. та у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Стягнуто з інформаційного агентства ТОВ "Видавництво "РІА"на користь ОСОБА_6 збір на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 120 грн.

Стягнуто з інформаційного агентства ТОВ "Видавництво "РІА"в дохід держави судовий збір в розмірі 60 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду змінити в частині визначення розміру моральної шкоди, стягнувши з відповідача на її користь 10 000 грн. завданої моральної шкоди, а також 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 2000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що 24 листопада 2010 року між сторонами був укладений договір, відповідно до якого відповідач зобов?язався опублікувати в №НОМЕР_1 газети "РІА-Козятин"від ІНФОРМАЦІЯ_1 привітання, що призначалося для батька позивача –ОСОБА_7, у зв’язку з його ювілеєм –45 річчям. Привітання в газеті не передбачало друк фотографії. Вартість зазначеної послуги позивачка сплатила в розмірі 100 грн.

Встановлено та не заперечується представником відповідача, що газета порушила умови договору, оскільки в газеті "РІА-Козятин"№НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, на десятій сторінці де розміщуються привітання, поряд з текстом привітання ОСОБА_7 помилково помістила фотографію незнайомого позивачу чоловіка похилого віку.

Задовольняючи частково позов та стягуючи на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 100 грн. та у відшкодування моральної шкоди 500 грн. суд першої інстанції правильно виходив із доведеності факту завдання матеріальної шкоди позивачу неналежним виконанням умов договору, доведеності самого розміру завданої матеріальної шкоди, а також виходив із доведеності позивачем завданої моральної шкоди відповідачем та правильно визначив розмір грошового відшкодування в сумі 500 грн., виходячи із обставин справи та наданих доказів позивачем у обґрунтування своїх вимог.

Доводів про порушення судом норм матеріального права, які дають підстави для скасування чи зміни судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся з позовом посилаючись зокрема на те, що до правовідносин сторін у справі слід застосовувати законодавство про захист прав споживачів. Посилався також на положення статті 23 ЦК України.

Із судового рішення вбачається, що суд застосував норми Закону "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки відповідач надавав інформаційну послугу позивачеві. Оскільки відповідач є суб’єктом відносин за законом "Про інформацію" (2657-12) , то судом правильно застосовні також норми цього Закону (2657-12) до виниклих між сторонами правовідносин.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не застосовані правила статті 23 ЦК України, які підлягали застосуванню, не спростовують висновків суду, щодо визначення розміру морального відшкодування на користь позивача.

Вбачається, що за встановлених та безспірних обставин справи, підстав для зміни розміру морального відшкодування, збільшення його на користь позивача немає.

Застосування положень статті 23 ЦК України до виниклих правовідносин щодо питання про визначення розміру морального відшкодування на користь позивача, не може змінити визначений судом розмір морального відшкодування по суті, оскільки вбачається, що визначений судом розмір є правильним, достатнім для морального відшкодування позивачу. Вбачається також, що вказаний розмір морального відшкодування визначений судом з урахуванням загальних засад цивільного законодавства про розумність та справедливість.

Крім того, слід вказати, що стаття 23 ЦК України є нормою загальною і підлягає узгодженню з спеціальними нормами у зазначених вищих Законах.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи звертає увагу також на правову позицію відповідача у справі, яка полягає у визнанні обставин порушення ним умов договору з позивачем про надання послуг, а також у фактичному визнанні завдання моральної шкоди позивачу, оскільки рішення суду в цій частині позивачем не оскаржено.

Відповідно до частини 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Прикладів порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга не містить.

Отже, рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 грудня 2011 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.