Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 ц –237/ 12
Головуючий у 1 інстанції: Кофанов А.В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т. С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 року м. Запоріжжя
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Денисенко Т.С.,
Коваленко А.І.,
при секретарі: Посник Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж про захист прав споживача, зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж про захист прав споживача.
В позовній заяві зазначав, що у 2004 році ним був придбаний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, а у вересні 2004 року розпочато постачання електроенергії. В період з 21 вересня 2004 року по 25 січня 2011 року він добросовісно сплачував вартість спожитої електроенергії, проте 26 січня 2011 року відповідач без попередження припинив постачання електроенергії до будинку. Вважаючи, що відповідач своїми діями порушив його права як споживача електричної енергії, просив суд зобов’язати відповідача відновити постачання електричної енергії до його будинку.
Не погоджуючись з позовом, у лютому 2011 року ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
В позовній заяві зазначали, що у ОСОБА_3 є заборгованість за спожиту електроенергію. 21 вересня 2004 року споживачу був встановлений прилад обліку з шестизначними показниками та 22 січня 2008 року він був знятий для заміни. Весь вказаний період часу ОСОБА_3 сплачував електроенергію згідно абонентської книжки, в якій зазначав не шестизначні, а п’ятизначні показники, тим самим навмисно зменшуючи розмір оплати за електроенергію. Заборгованість за цей період часу складає 17961 грн. 45 коп. Крім того, він не сплатив рахунок за спожиту електроенергію після заміни електролічильника за період з 22 січня 2008 року по 01 березня 2008 року на суму 1452 грн. 95 коп. З цих підстав просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 19414 грн. 40 коп.
рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Зобов’язано ВАТ "Запоріжжяобленерго" відновити ОСОБА_3 постачання електричної енергії згідно умов укладеного з ним договору № 0908088 від 12 січня 2009 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та задоволення їх зустрічного позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_4, заперечення представника відповідача ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власники та наймачі (орендарі) квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
До комунальних послуг відносяться, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
З вересня 2004 року ОСОБА_3 являється споживачем електричної енергії, яка поставляється ВАТ "Запоріжжяобленерго" в житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 і 21 вересня 2004 року споживачу ОСОБА_3 був встановлений прилад обліку електричної енергії з шестизначними показниками - 000115, що підтверджено актом пломбування елементів розрахункового обліку електроенергії (а.с. 25)
22 січня 2008 року зазначений лічильник за заявкою ОСОБА_3 був знятий для заміни. При його знятті зафіксовані показання лічильника –155508 (а.с. 26).
Весь вказаний період часу з вересня 2004 року по 22 січня 2008 року ОСОБА_3 сплачував електроенергію згідно з записами абонентської книжки, в якій зазначав не шестизначні, а п’ятизначні показники, чим зменшувався розмір оплати за електроенергію. У зв’язку з чим виникла заборгованість за цей період часу у розмірі 16 805 грн. 40 коп.
Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості, суд виходив із того, що товариство не довело розмір суми заборгованості та не спростувало доводи ОСОБА_3 про несправність лічильника.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та спростовується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виник спір.
З відповіді ВАТ "Запоріжжяобленерго" від 28 лютого 2011 року вбачається, що була проведена перевірка нарахування Вільнянським РЕМ суми заборгованості та встановлено, що за період з 21 вересня 2004 року по 22 січня 2008 року спожито електричної енергії в обсязі 155393 кВт/год (29083+ 57026+ 24585+ 44699), вартість яких складає 23561, 84 грн. ( 3 489,96= 7 454,19+ 4 250,02+ 8 367,67). Погашено ОСОБА_3 6 755,88 грн. Отже, заборгованість за цей період складає 16 805,96грн. (23 561,84 –6 755,88).
Крім того був виставлений рахунок з оплати спожитої електроенергії за період з 22 січня 2008 року по 1 березня 2008 року в обсязі 8483кВт/год на суму 1 452,95 грн., які ОСОБА_3 оплатив, про що свідчить надана ним квитанція від 07 листопада 2008 року про оплату цієї суми(а.с. 52, 103).
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3, заперечуючи проти зазначеної заборгованості, посилався на те, що у нього виник сумнів у правильності роботи лічильника. Проте, ним не надано суду доказів того, що покази лічильника не відповідали дійсному обсягу спожитої електроенергії.
22 січня 2008 року після зняття для заміни зазначений лічильник був опломбований та залишений ОСОБА_3 на його вимогу для доставки на експертизу.
За актом-повідомленням 22 січня 2008 року ОСОБА_3, який висловив сумнів у правильності роботи лічильника, був запрошений о 8-30 год. 31 січня 2008 року на проведення експертизи (а.с. 115).
Проте, на експертизу ОСОБА_3 лічильник не надав. Тільки через рік - 27 січня 2009 року його дружина ОСОБА_6 звернулася в Жовтневий районний відділ з заявою про те, що 29 січня 2008 року із її автомобіля пропав електролічильник СА4-И678, №355960, що підтверджено постановою Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України від 28 січня 2009 року. ( а.с. 86).
Між тим, позивач за зустрічними вимогами ВАТ "Запоріжжяобленерго" надав суду докази в підтвердження своїх доводів про те, що показники на знятому лічильнику відповідали обсягу спожитої електроенергії, оскільки розрахунки електричної енергії після встановлення нового лічильника ОСОБА_3, підтверджують, що ним споживається електроенергія у відповідності до зазначених на лічильнику показам, а оплата ним проводилася тільки частково.
При розгляді справи ОСОБА_3 заявив, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" пропустив строк позовної давності на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" 21 січня 2011 року звернулося до суду про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості за період з 21 вересня 2004 року по 01 березня 2008 року в кількості 103709 кВт/год на суму 19414, 40 грн.(а.с.93).
Проте, ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 лютого 2011 року відмовлено у видачі судового наказу, оскільки з зазначеної заяви вбачається спір про право, тому 21 лютого 2011 року такі вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення суми заборгованості у розмірі 19414,40 грн. заявив у позовному провадженні (а.с. 94, 17).
Таким чином, оскільки ВАТ "Запоріжжяобленерго" звернувся до суду з вимогами про стягнення суми заборгованості 21 січня 2011 року, строк позовної давності ним не пропущений.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж підлягають задоволенню частково –з ОСОБА_3 підлягає стягненню сума заборгованості за період з 21 вересня 2004 року по 22 січня 2008 року в розмірі 16 805,96 грн., тому колегія суддів в цій частині на підставі п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює в цій частині нове рішення про відповідне часткове задоволення вимог про стягнення суми боргу.
В іншій частині рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п)
.
Всупереч зазначеним вимогам ВАТ "Запоріжжяобленерго" завчасно не попередив ОСОБА_3 про відключення електроенергії в разі несплати заборгованості, оскільки попередження ним було отримано в день відключення (а.с. 98), тому суд задовольнив вимоги ОСОБА_3 та зобов’язав ВАТ "Запоріжжяобленерго" відновити ОСОБА_3 постачання електричної енергії згідно умов укладеного з ним договору № 0908088 від 12.01.2009 року.
рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж задовольнити частково.
рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2011 року по цій справі скасувати в частині відмови у задоволенні позову ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж ( вул Чехова,45, м. Вільнянськ Запорізька область) на р/р 260313141422 в філії Запорізьке обласне управління ВАТ"Ощадбанк"м.Запоріжжя,МФО 313957, код 00130926 заборгованість за оплату спожитої електричної енергії в розмірі 16 805 (шістнадцять тисяч вісімсот п’ять) грн. 40 коп. та судові витрати в розмірі 198 (сто дев’яносто восьми) грн. 06 коп. на р/р 260064190 в ЗОД "Райфайзен Банк Аваль", МФО 313827, ОКПО 00130926.
В іншій частині рішення залишити з змін.
рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.