Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.

Гончара В.П., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Водоканал" (далі - КП «Водоканал») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення, за касаційною скаргою КП «Водоканал» на рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року,

У вересні 2008 року позивач звернувся до суду, просив суд стягнути з відповідачів, які мешкають у АДРЕСА_1, заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, що утворилася станом на 01 липня 2008 року у розмірі 1639, 25 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивача 1305, 52 грн. заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, в решті вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі представник КП "Водоканал" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 7 грудня 2011 року справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відповідно до Закону України №39-32-VI, який набрав чинності 13 листопада 2011 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідачі отримують послуги з водопостачання та водовідведення від комунального підприємства «Водоканал», проте не оплачують їх, внаслідок чого утворилась заборгованість. Стягненню підлягає сума в межах строку позовної давності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд послався на те, що виконавцем послуг у житловому фонді комунальної власності є КП ВРЕЖО, які обслуговують внутрішньобудинкові системи та безпосередньо надають кінцевому споживачу послуги з водопостачання та водовідведення.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 67, 68 ЖК УРСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) нараховується крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК УРСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та мешкають відповідачі: ОСОБА_3, та ОСОБА_4 Відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_3 (а.с.5).

Відповідачі, починаючи з 2000 року, не вносили оплату за послуги з водопостачання та водовідведення. Станом на 01 липня 2008 року утворилася заборгованість у розмірі 1639, 25 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», орган місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг визначає виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до Закону (1875-15) в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.3.1 рішення Запорізької міської ради №546 від 28 жовтня 1999 року «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» функції по збору платежів від населення, що мешкає в житлових будинках комунальної власності, передаються КП «Водоканал». Зазначене підприємство є виробником комунальних послуг, а саме: з водопостачання та водовідведення. Зазначене рішення Запорізької міської ради № 546 було діючим на час розгляду справи.

За положеннями ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу. Будинок № 2 по вул. Щасливій в м. Запоріжжі знаходиться в комунальній власності. Органом місцевого самоврядування на конкурсній основі визначено як виконавця послуг КП «Водоканал».

Наведене свідчить про те, що відповідачі отримують послуги з водопостачання та водовідведення від комунального підприємства «Водоканал», проте ці послуги не оплачують.

Наведене свідчить про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до ухвалення рішення, яке не грунтується на фактичних обставинах справи.

Натомість рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідачі отримують послуги від КП «Водоканал», проте їх не оплачують, у зв`язку з чим підлягає до стягнення сума заборгованості у межах строку позовної давності, грунтуються на обставинах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року скасувати, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.