Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді: Луспеника Д.Д.,

суддів: Червинської М.Є., Лесько А.О.,

Гулька Б.І., Черненко В.А.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про визнання протиправною відмови у виплаті страхового відшкодування, стягнення страхового відшкодування, пені за невиконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у встановлений договором строк, суми 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2011 року,

У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач у порушення умов договору страхування від 18 серпня 2009 року при настанні страхового випадку відмовився виплатити йому страхове відшкодування.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 березня 2011 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 102 768 грн. 71 коп., пеню у розмірі 5 857 грн. 82 коп. та суму 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 946 грн. 03 коп., а всього 109 572 грн. 56 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач порушив умови договору страхування та не довів поважності причин несвоєчасного повідомлення відповідача про настання страхового випадку, чим позбавив страхову компанію можливості об'єктивно визначити обставини, характер та розмір завданих збитків та причин настання страхового випадку.

Апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що у страховика були відсутні підстави для відмови страхувальнику у виплаті страхового відшкодування, оскільки ОСОБА_3 несвоєчасно повідомив страховика з поважних на те причин про настання страхового випадку і це жодним чином не призвело до створення страхувальнику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Такий висновок апеляційного суду є правильним.

Судом установлено, позивачеві на праві власності належить автомобіль марки «BMW» моделі 5231 (тип - седан легковий, рік випуску - 2007) реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 76).

18 серпня 2009 року між ОСОБА_3 ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» укладено договір страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (поліс № 60594209), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (автокаско), що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням засобом автомобіля марки «BMW» моделі 5231 (тип - седан легковий, рік випуску - 2007) реєстраційний номер НОМЕР_1.

10 березня 2010 року о 01.00 год. ОСОБА_3 рухаючись по вул. Свердлова у м. Керч та керуючи транспортним засобом марки «BMW» моделі 5231 (тип - седан легковий, рік випуску - 2007) реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху (п. 12.1) - при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку (ожеледь), не справився з управлінням і виїхав за межі проїжджої частини з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді бардюрного каменя, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу.

Механічні пошкодження, завдані транспортному засобу марки «BMW» моделі 5231 (тип - седан легковий, рік випуску - 2007) реєстраційний номер НОМЕР_1 при указаній дорожньо-транспортній пригоді, зафіксовані працівниками ДАІ у відповідній довідці (а.с. 9).

Умовами договору страхування передбачено, що страхувальник зобов'язаний при настанні страхового випадку негайно (протягом години) в межах населеного пункту сповістити про це Спеціалізовану службу та викликати відповідні компетентні служби (ДАІ, міліцію, пожежну охорону або інші (п. 8.2.9).

Правилами добровільного страхування наземного транспорту (автокаско) встановлено, що страховим ризиком є пошкодження транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення, наїзд, перекидання, падіння транспортного засобу (п.4.2). При виникненні передбаченої Правилами (п.4.2) та договором страхування події страхувальник зобов'язаний протягом години в межах населеного пункту сповістити про це Спеціалізовану службу та викликати відповідні компетентні служби (ДАІ, міліцію, пожежну охорону або інші), висновки яких згідно з законодавством є належними та допустимими доказами для визначення події як страхового випадку (п.12.1.1).

10 березня 2010 року о 09.00 год. позивач звернувся до ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» з повідомленням про автоаварію (а.с. 11).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він протягом години не повідомив Спеціалізовану службу, а тільки через декілька годин повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду, унаслідок свого поганого стану здоров'я та на підтвердження цієї обставини надав довідку, видану станцією швидкої медичної допомоги м. Керч, згідно з якою ОСОБА_3 10 березня 2010 року о 07 год. 30 хв. обслуговувався бригадою швидкої медичної допомоги, діагноз - ГРВІ, температура тіла - 38,2 (а.с. 157).

Умовами договору страхування передбачено, що страховик зобов'язаний протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування (п. 8.4.2).

15 квітня 2010 року позивач звернувся до ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 102 768 грн. 71 коп. (франшиза у розмірі 1 000 грн. виключена).

29 квітня 2010 року страховик повідомив страхувальника про відмову у виплаті страхового відшкодування, обґрунтовуючи таку відмову тим, що страхувальник ОСОБА_3 10 березня 2010 року в Спеціалізовану службу не звертався та про факт пошкодження транспортного засобу не зафіксував, а на порушення вимог п. 8.2.9 договору страхування та п. 12.1.1 Правил не повідомив сервісну службу про настання страхового випадку, що позбавило можливості аварійного комісара виїхати на місце події для того, щоб встановити об'єктивні причини страхового випадку (а.с. 14).

Відповідно до ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачені підстави для відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні, серед яких є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Також згідно п. 11.1.4. договору страхування, підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру або розміру збитків та інші випадки, передбачені законом.

У правовому сенсі положень п. 5 ст. 26 Закону України «Про страхування» і ст. 991 ЦК України та п. 11.1.4 договору страхування, страховик вправі відмовити у здійсненні страхової виплати у разі страхування, страховик вправі відмовити у здійсненні страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що повідомлення страховика про настання страхового випадку не протягом години, а через вісім годин, з урахуванням погіршення стану здоров'я страхувальника, що підтверджується відповідною медичною довідкою, по-перше є несвоєчасним повідомленням без поважних на те причин про настання страхового випадку, а по-друге, що це якимось чином створило страховикові перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Доводи касаційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного рішення суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.

Керуючись ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» відхилити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.