СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
27.06.1989
(Витяг)
Вироком судової колегії Дніпропетровського обласного суду Л.
і С. засуджено за пп. "а" і "ж" ст. 93, ч. 3 ст. 142 і ч. 2 ст.
145 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
за те, що, перебуваючи в стані
сп'яніння, вони вночі проникли в будинок В., щоб заволодіти її
майном, і в процесі розбійного нападу на потерпілу забрали в неї
1900 крб., а потім з користі вбили її. Після цього з метою
приховання злочину вони підпалили будинок.
Розглянувши справу в касаційному порядку, судова колегія
змінила вирок з таких підстав.
Як вказано в її ухвалі, фактичні обставини злочину повністю
доведені зібраними у справі доказами. Оскільки Л. і С. вчинили
умисне вбивство з користі під час розбійного нападу, а також
знищили і пошкодили особисте майно потерпілої шляхом підпалу, їх
злочинні дії вірно кваліфіковано за п. "а" ст. 93, ч. 3 ст. 142,
ч. 2 ст. 145 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
. Разом з тим, судова колегія
Верховного Суду України дійшла висновку, що кваліфікація дій
засуджених за п. "ж" ст. 93 КК України є невірною, і виключила її
з вироку.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 6 постанови N 9
Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1981 р. "Про
практику застосування судами України законодавства в справах про
умисне вбивство", кваліфікація даного злочину, вчиненого під час
розбійного нападу, за п. "ж" ст. 93 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
(як
вбивства з метою приховання злочину) є зайвою, оскільки в таких
випадках всі дії засуджених спрямовані на заволодіння майном
(тобто вчинюються з корисливих мотивів) і повністю охоплюються п.
"а" цієї статті. Умисне знищення і пошкодження майна шляхом
підпалу, вчинене засудженими з метою приховання злочину, одержало
самостійну кваліфікацію за ч. 2 ст. 145 КК України.
Бюлетень законодавства і юр.практики, рік 1993, N 4