ПРЕЗИДІЯ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
22.01.1988
(Витяг)
Вироком Орджонікідзевського районного народного суду м. Харкова З. засуджено за ч.1 ст. 101 КК України ( 2001-05 ) (2001-05) до шести років шести місяців позбавлення волі за умисне нанесення Г. у промисловій зоні ВТУ удару заточеним предметом у живіт із заподіянням тому тяжкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ст. 43 КК України йому частково приєднано невідбуте за попереднім вироком покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі і остаточно призначено вісім років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 26 КК України ( 2001-05 ) (2001-05) З. визнано особливо небезпечним рецидивістом.
Ухвалою судової колегії Харківського обласного суду вирок залишено без змін.
Перший заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про зміну вироку - виключення вказівки про визнання З. особливо небезпечним рецидивістом та пом'якшення покарання з урахуванням обставин справи і позитивної характеристики за місцем його відбування.
Президія обласного суду протест задовольнила, вказавши на таке.
Суд зобов'язаний був вказати, з яких підстав, крім наявності судимостей, дану особу необхідно визнати особливо небезпечним рецидивістом. У даній же справі суд цю вимогу не виконав. З матеріалів справи видно, що З. заподіяв поранення на прохання потерпілого. У вчиненому розкаявся, у місцях позбавлення волі характеризувався позитивно. Все це свідчить про необгрунтованість визнання його особливо небезпечним рецидивістом і дає підстави для пом'якшення покарання.
Тому президія обласного суду постановлені щодо З. судові рішення змінила, пом'якшивши йому міру покарання за ч.1 ст. 101 КК України ( 2001-05 ) (2001-05) до чотирьох років позбавлення волі і приєднавши на підставі ст. 43 КК України один рік шість місяців позбавлення волі, не відбуті за попереднім вироком, остаточно визначила покарання у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі. Вказівку суду про визнання З. особливо небезпечним рецидивістом з вироку виключено.
Бюлетень законодавства і юр.практики, рік 1993, N 4