Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого: Кузнєцова В.О.,
суддів: Кадєтової О.В., Наумчука М.І.,
Мостової Г.І., Остапчука Д.О.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Боловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 2 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року Боловненська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5, ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", про визнання недійсним договору іпотеки. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з згідно кредитним договором від 25 грудня 2007 року ОСОБА_6 було надано кредит у розмірі 54 000 доларів США. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 25 грудня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого остання передала в іпотеку два житлові будинки та господарсько-побутові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Під час укладення договору іпотеки порушено вимоги Закону України «Про охорону дитинства» (2402-14)
та Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» (2623-15)
. Боловненська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області просила визнати вказаний договір іпотеки недійсним.
рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 2 березня 2011 року, позов Боловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 25 грудня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі за № 4177. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.
У касаційній скарзі ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ "Кредитпромбанк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення не відповідають вищевказаним вимогам закону.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що при укладанні між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_5 іпотечного договору від 25 грудня 2007 року не дотримано положень ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" та ч. 3 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" у зв'язку з чим порушено права неповнолітніх дітей на житло.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" (у редакції чинній на момент укладення договору іпотеки) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов`язання.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (у редакції чинній на момент укладення договору іпотеки) органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
Судами встановлено, що 25 грудня 2007 року між ОСОБА_6 та ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", було укладено договір кредиту. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за вказаним договором кредиту між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, предметом якого є належні останній на праві власності два житлові будинки та господарсько-побутові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Системний аналіз ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 не є матір'ю ОСОБА_3, ОСОБА_4 або особою, яка її замінює, то вона могла розпоряджатися належним їй на праві власності нерухомим майном без попереднього дозволу органу опіки та піклування на його відчуження.
Крім того, при укладенні іпотечного договору приватному нотаріусу було надано довідку виконавчого комітету Боловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 4 грудня 2007 року № 2618, згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані й проживають ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.56).
Також судом встановлено, що 3 грудня 2007 року ОСОБА_6 разом із неповнолітніми ОСОБА_3, ОСОБА_4 були зняті з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та вибули у м. Миколаїв, 1 лютого 2008 року їх знову зареєстровано у будинку, який є предметом іпотеки. Вказані обставини справи підтверджуються погосподарською книгою будинку АДРЕСА_1 та довідкою виконавчого комітету Боловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 21 червня 2010 року № 116 (а.с. 63, 66).
Таким чином, нотаріусом при посвідченні договору іпотеки було вірно встановлено, що на момент посвідчення договору в будинках, які є предметом іпотеки, неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 не проживали, права власності на нерухоме майно вони не мали, в зв'язку з цим згоди органу опіки та піклування на укладення оспорюваного договору іпотеки не вимагалось.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про порушення прав неповнолітніх дітей на житло, застосував закон, який не поширюється на спірні правовідносини, чим допустив порушення норм матеріального права.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на зазначені порушення норм матеріального права уваги не звернув, доводи апеляційної скарги належним чином не перевірив і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 336, 341, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" задовольнити.
рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 2 березня 2011 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Боловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: О.В. Кадєтова
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук
Д.О. Остапчук