Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.

Суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», товариства з обмеженою відповідальністю «Форт», відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про визнання недійсними кредитного договору та договору застави, скасування виконавчого напису нотаріуса, визнання аукціону з реалізації майна недійсним та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України) на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2011 року, -

У січні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними укладені між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитний договір №84 від 28 березня 2006 року та договір застави від 28 березня 2006 року, згідно якого в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору у заставу передано належний йому автомобіль НОМЕР_1. Скасувати виконавчий напис приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 від 14 травня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_3 за яким звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль НОМЕР_1. Визнати недійсним проведений 27 жовтня 2008 року на підставі вказаного виконавчого напису аукціон з продажу даного автомобіля. Зобов'язати Відділ ДВС Рахівського РУЮ повернути йому 39402,66 грн.

Позов мотивований тим, що 28 березня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Тячівського відділення №7298 та позивачем був укладений кредитний договір №84, згідно умов якого останній отримав у кредит 95 000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою 17,5% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між сторонами був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого позивач передав у заставу належний йому автомобіль НОМЕР_1. Позивач, посилаючись на те, що філія не є самостійним суб'єктом цивільних відносин, вважає, що кредитний договір та договір застави слід визнати недійсними. За неналежне виконання умов кредитного договору 14 травня 2007 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави - належний позивачу автомобіль. Згідно експертного висновку про оцінку транспортного засобу вартість автомобіля на момент оформлення застави складала 197 897 грн. Загальна сума заборгованості позивача перед банком складала 113 254 грн., з урахуванням виконавчого напису нотаріуса стягненню підлягала 114 754,34 грн. Разом з тим, в рахунок погашення нарахованої йому кредитної заборгованості від реалізації транспортного засобу надійшла сума у розмірі 61 559,09 грн. Відділ ДВС Рахівського РУЮ реалізував предмет застави за явно заниженою ціною. Аукціон з реалізації предмета застави проведений з численними порушенням вимог законодавства, зокрема позивача не повідомили про час і місце проведення аукціону, про початкову вартість реалізації майна, нікому не пропонувалося внести вхідну плату за участь в аукціоні. Враховуючи наведене, позивач вважає обґрунтованими заявлені ним позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 6 липня 2011 року у задоволенні вищевказаного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання правочину вчиненого на аукціоні недійсним скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення даних вимог. Визнано недійсним правочин, вчинений на аукціоні, проведений відділом ДВС Рахівського РУЮ 27 жовтня 2008 року з продажу належного ОСОБА_5 автомобіля «Мерседес Бенц Спрінтер», д.н. НОМЕР_2. Зобов'язано ВАТ «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_7 61 559,09 грн., отриманих від реалізації автомобіля на аукціоні, а автомобіль «Мерседес Бенц Спрінтер» д.н. НОМЕР_2 повернути ОСОБА_5 В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Відповідач ПАТ «Державний ощадний банк України», не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати із залишенням в силі рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 березня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та позивачем був укладений кредитний договір №84, згідно умов якого останній отримав у кредит 95 000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою 17,5% річних з кінцевим терміном повернення 28 березня 2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами 28 березня 2006 року був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, згідно умов якого позивач передав у заставу банку належний йому автомобіль НОМЕР_1.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, скасування виконавчого напису нотаріуса, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення та вірно застосував до спірних правовідносин ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ч.ч. 1,6 ст.20 Закону України «Про заставу», ст. 87 Закону України «Про нотаріат».

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання аукціону недійсним суд першої інстанції виходив з того, що в процесі вчинення виконавчих дій по виконанню виконавчого напису нотаріуса, ОСОБА_5 своїх обов'язків не виконав та не скористався наданими боржнику правами, дії виконавчої служби у передбаченому законом порядку не оскаржував. ЦПК України (1618-15) та Закон України «Про виконавче провадження» (606-14) не містять норм, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання аукціону з реалізації майна недійсним. В порядку реалізації арештованого майна містяться лише норми про визнання аукціону таким, що не відбувся.

Згідно висновків місцевого суду, аукціон з реалізації арештованого майна - автомобіля НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_5 - 27 жовтня 2008 року відбувся відповідно до вимог чинного законодавства. ОСОБА_7, як добросовісний набувач придбав вказане майно, тому правові підстави для визнання аукціону недійсним відсутні.

Апеляційний суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції та виходив з того, що останні не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і рішення у цій частині постановлене всупереч п.п.5,10,14 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна (1448-97-п) . Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив визнати недійсним правочин, вчинений на аукціоні, тобто застосувати правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину, що регулюється нормами ЦК України (435-15) .

Згідно висновків суду апеляційної інстанції під час проведення реалізації майна в порушення п.п.5,10 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна (1448-97-п) ОСОБА_5 не був повідомлений про час і місце проведення аукціону та вартість реалізації майна, чим позбавлено його можливості реалізувати свої права та обов'язки, надані законом при проведенні аукціону. Дане порушення призвело до реалізації майна за нижчою ціною, ніж сторонами було обумовлено в договорі застави.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що правочин, вчинений на аукціоні, проведений відділом ДВС Рахівського РУЮ, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України слід визнати недійсним із застосування правових наслідків недійсності правочину, зобов'язавши відповідача повернути ОСОБА_7, яким придбано автомобіль на аукціоні 61559,09 грн., отриманих від реалізації автомобіля, а автомобіль повернути ОСОБА_5

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи, встановлених на підставі об'єктивної оцінки зібраних у справі доказів, як кожного окремо, так і у їх сукупності, та узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

При встановлені зазначених вище фактів судом апеляційної інстанції не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні рішення правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України) відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.