У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого суддів

     Жука В.Г.,  Коновалова В.М. і Скотаря А.М.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві   21  грудня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької  області
від 2 грудня 2004 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     раніше неодноразово судимого,

     останній раз 27.11.2000 року

     Приморським районним судом м. Маріуполя за

     ч. 3 ст.213, ч.3 ст.140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 6 років

     позбавлення волі,

     засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  7  років
позбавлення волі.

     Судом вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1. матеріальної
та моральної шкоди на користь потерпілих.

     Ухвалою Апеляційного суду Донецької  області  від  18  травня
2005 року вирок залишено без зміни.

     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за попередньою  змовою
групою осіб, відносно яких матеріали кримінальної справи  виділені
в окреме провадження, 28.02.2004 року в районі будинку №  АДРЕСА_1
в  м.  Маріуполі,  зустрівши  неповнолітніх  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  та
ОСОБА_4, погрожуючи їм ножем, заволоділи майном потерпілих.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1  порушує  питання  про
скасування судових рішень та направлення справи на  новий  судовий
розгляд, посилаючись на неправильну кваліфікацію його дій за ч.  2
ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . На його думку, висновки суду  щодо
його  винності   не  відповідають  фактичним  обставинам   справи.
Посилається на однобічність та неповноту  у  дослідженні  обставин
справи.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги  колегія  суддів  вважає,  що
скарга задоволенню не підлягає.

     Як видно з матеріалів справи, висновки суду  про  доведеність
винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються  на  зібраних  та
ретельно перевірених у судовому  засіданні  доказах.  Доводи  ж  у
касаційній скарзі про  невідповідність  висновків  суду  фактичним
обставинам справи безпідставні.

     Так, із показань ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2  вбачається,  що
ОСОБА_1 разом з іншими  особами,  погрожуючи  ножем,  відібрали  у
ОСОБА_3 мобільний телефон і стартовий пакет, а у ОСОБА_4 гроші.

     Факт розбійного нападу, вчиненого ОСОБА_1 та  іншими  особами
на потерпілих підтверджується також показаннями  свідків  ОСОБА_5,
ОСОБА_6,  ОСОБА_7,   потерпілих   ОСОБА_3.,   ОСОБА_8,   законного
представника потерпілого ОСОБА_2.

     Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й  судом
досліджені всі обставини, які могли б мати  значення  для  справи,
тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту  досудового  й
судового слідства у справі необгрунтовані.

     Дії  засудженого  ОСОБА_1  за  ч.  2  ст.  187   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковано правильно.

     Призначене покарання відповідає вимогам кримінального  закону
і є справедливим.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         осіб не
вбачається.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.

                              Судді:

     В.Г. Жук   В.М. Коновалов  А.М. Скотарь