У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Верещак В.М.,
     суддів
     Заголдного В.В. та Селівона О.Ф.,
     розглянувши у судовому засіданні у м. Києві  14  грудня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Ужгородського міськрайонного суду  Закарпатської  області
від 15 липня 2005 року,
                      в с т а н о в и л а :
     Зазначеним вироком засуджений:
     ОСОБА_1, 1967 року народження, раніше судимий:
     -  за ст.185 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на З роки позбавлення
волі;
     -  за ст.15,  185  ч.3  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі;
     -  за ст.185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення
волі.
     На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно призначено
ОСОБА_1 до відбуття 3 роки позбавлення волі.
     ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 1.03.2004 року близько
3 години, пошкодивши переднє бокове  скло  автомобіля  "ВАЗ-2101",
який знаходився біля під'їзду будинку №5 на вул.  Бращайків  в  м.
Ужгороді викрав з автомобіля майно ОСОБА_2. на суму 110 грн.
     1.03.2004  року  ОСОБА_1,  пошкодивши  переднє  бокове   скло
автомобіля "ВАЗ 2101", який знаходився  біля  будинку  14  на  пл.
Жупанатській в м. Ужгороді, викрав з автомобіля майно  потерпілого
ОСОБА_3. на суму 210 грн.
     19.02.2004 року ОСОБА_1,  перебуваючи  у  стані  алкогольного
сп'яніння, проник в палату №НОМЕР_1 на третьому поверсі  обласного
госпіталю інвалідів війни, розташованого на вул.Л.Толстого,13 в м.
Ужгороді, звідки намагався  викрасти  шкіряну  куртку  потерпілого
ОСОБА_4, вартістю 315 грн., однак довести свій умисел; до кінця не
зміг з обставин, які не залежали від його волі.
     Крім того, ОСОБА_1 2 червня 2004 року близько 16  год,  проник
в кабінет №23 ЗАТ  "Укрпрофоздоровлення",  розташованого  на  вул.
Фединця, 7 в м. Ужгороді, звідки викрав жіночу сумочку  з  грошима
та майном на загальну суму  3400  грн.,  які  належали  потерпілій
ОСОБА_5
     Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 28 грудня
2005 року вирок змінений: у частині засудження ОСОБА_1 за крадіжку
майна на суму 110 грн. 1 березня 2004 року. з автомобіля  ВАЗ-2101
вирок скасований, а справу закрито на підставі ст. 5 КК ;  України
та ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ; за ст. ст.  15  ч.  1,
185 ч. З КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
          призначено  ОСОБА_1.  покарання  2  роки  9   місяців
позбавлення волі.  На  підставі  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
остаточно до відбуванняя ОСОБА_1  призначено  З  роки  позбавлення
волі.
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
щодо нього скасувати, оскільки інкримінованих йому злочинів він не
вчиняв, суд поклав в основу вироку його  показання  на  досудовому
слідстві, які він дав внаслідок застосування до нього недозволених
методів ведення слідства.
     Заслухавши  доповідь  судді,  перевіривши  матеріали  справи,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
     Висновок суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
інкримінованих йому злочинів є обгрунтованим, відповідає фактичним
обставинам справи та підтверджений сукупністю  зібраних  у  справі
доказів.
     Так на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_4 показав, що під
час лікування у обласному  госпіталі  інвалідів  війни,  застав  у
своїй  палаті  ОСОБА_1,  який  намагався  сховати  його  куртку  у
поліетиленовий пакет, він разом  з  лікарем  затримав  ОСОБА_1  та
передав його співробітникам міліції.
     За даними протоколів огляду та вилучення, а також впізнання у
ОСОБА_1 вилучено  майно  потерпілого  ОСОБА_3.,  викрадене  ним  з
автомобіля  ВАЗ-2101;  жіночу  сумочку,  потерпілої  ОСОБА_5.,  її
пенсійне посвідчення та страхове свідоцтво, інші викрадені  у  неї
речі.
     Як вбачається з матеріалів справи  прокуратурою  м.  Ужгорода
перевірялась заява ОСОБА_1 про застосування до нього  недозволених
методів  ведення  слідства   і   ці   доводи   засудженого   свого
підтвердження не знайшли.
     Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
     Будь-яких  порушень  кримінально-процесуального  закону,  які
були б підставами для скасування чи зміни судових рішень по справі
не встановлено.
     Міра покарання засудженому призначена відповідно до вимог ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Керуючись ст. ст. 394-396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів,-
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_1    залишити    без
задоволення.
                            С у д д і:
     Верещак В.М.  Заголдний В.В.  Селівон О.Ф.