Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Пшонки М.П.,

Суддів: Макарчука М.А., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл спільного майна подружжя,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року,

У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до місцевого суду з вищезазначеним позовом. Вказав, що відповідачка до реєстрації шлюбу придбала ветхий будинок по договору дарування. Перебувабчи у шлюбі, вони знесли вказаний будинок на земельній ділянці, де він розташовувався, та збудували новий будинок і придбали рухоме майно, яке просив поділити по запропонованому варіанту і поділити будинок в натурі, виділивши йому приміщення: 1-4, 1-5, 1-6, 1-8, веранду літ. «е», сарай літ. «Н», навіс літ «4». Огороду, вимощення, колодязь та дворову вбиральню залишити у загальному користуванні, іншу частину будинку залишити відповідачці.

Відповідачка звернулася із зустрічним позовом про поділ рухомого майна.

У травні 2011 року в судовому засіданні сторони подали заяви про відкликання позовних вимог в частині поділу рухомого майна, які місцевим судом не вирішені в порядку, установленому ст. 207, 208 ЦПК України.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 липня 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

В листопаді 2011 року сторони повторно подали до апеляційного суду письмові заяви про залишення без розгляду їх вимог в частині поділу рухомого майна.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо поділу рухомого майна залишено без розгляду.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 липня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Визнано будинок по АДРЕСА_1, який не пройшов державну реєстрацію, спільним сумісним майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Поділено будинок по АДРЕСА_1 в натурі відповідно до висновку експерта № 23-08 від 2 червня 2006 року.

Виділено ОСОБА_4 Ѕ частину будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в натурі, яка складається з приміщення -1-4, площею 2,6 кв.м, приміщення -1-5 площею 12,1 кв.м, приміщення 1-6 площею 12,1 кв.м, приміщення -1-8 площею 6,2 кв.м, сарай літ. «Н», навіс літ «М».

Виділено ОСОБА_5 Ѕ частину будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в натурі, яка складається з: приміщення 1-1 площею 16,8 кв.м, приміщення 1-2 площею 9,8 кв.м,приміщення 1-3 площею 4,2 кв.м, приміщення 1-8 площею 2,5 кв.м, веранда І (літ. «е1») площею 11,6 кв.м, сарай літ. «Н» (площа забудови 19,7 кв.м).

Огорожу № 1-3, вимощення І, колодязь ІІ та дворову вбиральню літ. «О» залишено у спільному користуванні співвласників.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму 66 грн. як різницю ідеальної долі.

Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після виконання проектних робіт ліцензованою проектною установою та погодження його з відповідними установами виконати роботи по реконструкції будівлі для переобладнання будинку у двоквартирний будинок, а саме:

установити двері з приміщення 1-1 в приміщення І, з приміщення ІІ ззовні.

закрити дверний прийом з приміщення 1-1 в приміщення І, з приміщення ІІ ззовні.

установити аналогічний опалювальний пристрій в приміщеннях співвласника І.

виконати розводку електропостачання.

установити цегляну перегородку в коридорі 1-7.

Покладено витрати на переобладнання будинку на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях.

Поділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 в натурі відповідно до висновку експерта № 23-08 від 2 червня 2006 року.

Виділено ОСОБА_5 земельну ділянку площею 174 кв.м під город.

Двір загальною площею 385 кв.м залишено у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Вхід на виділені земельні ділянки вирішено зберегти з двора спільного користування.

Межу ОСОБА_5 встановлено наступним чином:

-на відстані 30,9 по провулку поворот направо на відстані 10,88 м.

-поворот наліво на відстані 16,0 м до тильної межі домоволодіння.

-поворот наліво на відстані 10,88 по тильній межі домоволодіння.

-поворот наліво на відстані 16 м. до відмітки 30,90 м.

Зобов'язано ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_4 користуватися виділеною йому Ѕ частиною будинку та Ѕ частиною земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду, та залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та визнаючи будинок спільним сумісним майном, апеляційний суд виходив із правил, встановлених ст.ст. 60-62 СК України, а здійснюючи поділ приватизованої відповідачкою земельної ділянки, курувався ст. 120 ЗК України.

Проте з такими висновками погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)

самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Із змісту заявлених у місцевому суді вимог вбачається, що предметом судового спору є нездане в експлуатацію новостворене нерухоме майно.

Вирішуючи спір щодо виникнення у сторін права власності на новостворене нерухоме майно апеляційний суд не врахував вимоги ст. 331 ЦК України і не перевірів обставини, які відповідно до ст. 179 ЦПК України становлять предмет доказування у цій справі.

Оскільки апеляційним судом не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення для розгляду справи, та не застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню, то рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд з підстав, встановлених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.