Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П., суддів:Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,Юровської Г.В., -розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), треті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус ОСОБА_8, про визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 2 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2012 року,

У грудні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за договором про надання споживчого кредиту від 2 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 останній отримав кредит в іноземній валюті в сумі 14 391, 10 доларів США, еквівалентних 72 675 грн. 06 коп., зі строком погашення до 2 жовтня 2013 року. На забезпечення виконання цього договору ОСОБА_6 виступила майновим поручителем, уклавши з відповідачем іпотечний договір, за яким передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. 3 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду до кредитного договору, за умовами якої збільшено обсяг кредитування та додатково отримано ОСОБА_7 кредит в іноземній валюті в сумі 20 608, 90 доларів США. Посилаючись на те, що про укладення додаткової угоди ОСОБА_6 не була повідомлена, згоду на збільшення обсягу відповідальності як майнового поручителя та на продовження іпотечного договору на нових умовах не надавала, тому позивачка просила визнати іпотечний договір, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та нею, таким, що припинив дію, зобов'язати нотаріуса зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 6 квітня 2011 року позов ОСОБА_6 в частині вимог про зобов'язання нотаріуса зняти заборону відчуження нерухомого майна залишено без розгляду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 травня 2011 року відмовлено ПАТ «УкрСиббанк» в прийнятті та об'єднанні в одне провадження зустрічної позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки з цивільною справою за позовом ОСОБА_6 про визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 2 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що за договором про надання споживчого кредиту від 2 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 останній отримав кредит в іноземній валюті в сумі 14 391, 10 доларів США, еквівалентних 72 675 грн. 06 коп., зі строком погашення до 2 жовтня 2013 року (а.с.7-14).

На забезпечення виконання цього договору ОСОБА_6 виступила майновим поручителем, уклавши з відповідачем іпотечний договір, за яким передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15-18).

3 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду до кредитного договору, за умовами якої збільшено обсяг кредитування та додатково отримано ОСОБА_7 кредит в іноземній валюті в сумі 20 608, 90 доларів США (а.с.19).

Відповідно до вимог ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави, необхідні для припинення іпотеки, а саме: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону (898-15) ; набуття іпотеко держателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цих цим Законом (898-15) .

Зазначені позивачем підстави, на які він посилався, обґрунтовуючи необхідність визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію, статтею 17 Закону України «Про іпотеку» не передбачені.

Стаття 559 ЦК України, на порушення вимог якої посилався позивач, є нормою яка не регулює правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору іпотеки, оскільки вона відноситься до правовідносин, що виникають внаслідок договору поруки.

Додаткова угода до кредитного договору ніяким чином не змінює прав, обов'язків та обсягу відповідальності ОСОБА_6, яка не є стороною цього правочину, оскільки умови іпотечного договору залишилися незмінними.

При цьому, як зазначено у п. 23 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (v0005740-12) майновий поручитель відповідає перед заставо/іпотеко держателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Вирішуючи спір, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний договір іпотеки на основі заявлених позивачем підстав не може бути визнаний таким, що припинив свою дію.

Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_6

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 2 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.