Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Савченко В.О., Фаловської І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - ОСОБА_7, КП «Харківське МБТІ» про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою, поновлення межі землекористування сміжних ділянок, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2011 року,

У березні 2003 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який в ході судового розгляду уточнювався, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - ОСОБА_7, КП «Харківське МБТІ» про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою, поновлення межі землекористування сміжних ділянок.

В обгрунтування позову зазначила, що їй на праві власності належить Ѕ частина будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Московського районного виконавчого комітету м. Харкові від 01 червня 1993 року їй дозволено провести реконструкцію будинку, проте відповідачі самовільно порушили огорожу на межі земельних ділянок №4 і №6 по АДРЕСА_1 та змістили огорожу на її ділянку.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 червня 2011 року позов задоволено. Відновлено ОСОБА_3 порушене право користування земельною ділянкою при будинку АДРЕСА_1, загальна площа по квартальній зйомці квартал 539 від 1954 року - 635 кв. м. відповідно значень лінійних розмірів по периметру, а не 629 кв.м., як зареєстровано за домоволодінням АДРЕСА_1.

Відновлено межі землекористування з суміжним домоволодінням по АДРЕСА_2.

Повернуто в користування ОСОБА_3 частину ділянки, згідно з висновкам експертизи інституту ім. Бокариуса №2250 від 24 лютого 2011 року. Зобов'язано відповідачів відновити належне огородження, розташоване на межі вказаних ділянок.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що її права на користування земельною ділянкою не порушено.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, тому що суд дійшов їх без з'ясування всіх обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно пунктів г, е частини 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 жовтня 1985 року ОСОБА_3 належить право на спадщину на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 (а.с.6 т.1).

Рішенням №778 виконкому Сталінської райради депутатів трудящих від 21 вересня 1954 року за землекористувачами по АДРЕСА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 610 кв. м. та 19 кв.м. виявленими надлишків - залишено в тимчасове користування (ст. 124 т.1).

На підставі рішення Московського районного виконавчого комітету м. Харкова від 01 червня 1993 року № 110/5 про реконструкцію жилого будинку на правах особистої власності ОСОБА_3 почала реконструкцію та перебудову свого будинку.

Судом першої інстанції встановлено факт захоплення відповідачами частини земельної ділянки, яка належить позивачці.

Цього висновку суд дійшов на підставі судової будівельно-технічної експертизи № 2250 від 24 лютого 2011року (т.2 а.с.22-38).

Переоцінивши в справі докази, апеляційний суд у своєму рішенні не навів нових, неподання яких до суду першої інстанції зумовлено поважними причинами.

Висновок апеляційного суду про те, що позивач не надала доказів захоплення земельної ділянки, наданої її в користування, спростовуються також наявними в матеріалах справи довідками: комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 22 червня 2009 року та від 10 липня 2003 року.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2250 від 24 лютого 2011року Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса встановлено, що фактична площа земельної ділянки №6 по АДРЕСА_1 складає 682,37 кв.м. Межа між земельними ділянками №№4 і 6 зміщена в сторону земельної ділянки №4, площа зміщення складає 15,32 кв.м., тобто ця площа є лишком більш норми.

Фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_1 складає 630,8 кв. м. Площа земельної ділянками №4 за вказаною адресою змінилася за рахунок зміщення межі між земельними ділянками №№4 і 6 в сторону домоволодіння №4. Відступ розміру площі від норми в результаті цього приміщення складає 15,2 кв.м. Також площа земельної ділянки №4 за вказаною адресою змінилась за рахунок зміщення межі між земельними ділянками №№4 і2 в сторону домоволодіння №2. Відступ розміру площі від норми в результаті цього зміщення складає 11 кв.м.

При перерахунку площі земельної ділянки відповідно значень лінійних розмірів по периметру, вказаних в квартальній зйомці встановлено, що площа земельної ділянки складає 635 кв.м.

Експертиза проведена компетентним експертом на підставі дослідження належної технічної документації на земельні ділянки та методом обстеження земельних ділянок в натурі.

Відповідно до ч.7 ст. 147 ЦПК України незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні.

Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 212 ЦПК України незгоду з висновком суду не мотивував.

Апеляційний суд відмовив в усуненні порушень права користування земельною ділянкою, тим самим спір між сторонами не вирішено.

Посилання апеляційного суду на те, що експертом незаконно досліджувалися інженерно - геодезичні вишукування, виконані комунальним підприємством «Міськпроект» суперечать нормам матеріального права.

Відповідно до п. п.1.6, 3.1 Положення про земельно - кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого Державним комітетом України по земельних ресурсах №85 від 26 серпня 1997 року (z0522-97) призначенням інвентаризації земельних населених пунктів є, крім іншого, вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування. Виконавцями робіт по інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт.

Таким чином, комунальне підприємство «Міськпроект» є компетентною організацією, яка виконувала роботи з інженерно - геодезичних вишукувань.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не може вважатися законним й обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2011 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.