Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2012 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що між ним та відповідачкою досягнуто усної домовленість про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки розташованої по вул. Чернігівській, 33 у с. Калинівці Чорноморського району Автономної Республіки Крим. 13 жовтня 2004 року відповідно до попередньої домовленості він передав відповідачці 1 500 доларів США, що підтверджується розпискою, у рахунок оплати вартості будинку. Однак у порушення попередньої домовленості ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.

Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу від 13 жовтня 2004 року житлового будинку загальною площею 45,1 м2 визначеного на плані під літ. «А», який складається з однієї жилої кімнати № 3, площею 19,2 м2, кухні № 2, веранди № 1, з господарськими будівлями - сараями літ. «Б», «В», «Г», навісу літ. «б», бані літ. «в», вбиральні літ. «Уб», огорожі та земельної ділянки, розташованих по вул. Чернігівській, 33 у с. Калинівка Чорноморського району Автономної Республіки Крим, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вирішено питання судових витрат.

9 вересня 2011 року прокурор Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах служби у справах дітей Чорноморської районної державної адміністрації та неповнолітньої ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, одночасно просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 січня 2012 року клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду задоволено.

Ухвалою судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2012 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах служби у справах дітей Чорноморської районної державної адміністрації та неповнолітньої ОСОБА_3 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2006 року відмовлено на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України (в редакції зі змінами внесеними Законом України від 20 грудня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» (4176-17) ).

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 20 січня 2012 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу 3 п. 2 Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) , за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже Закон України від 20 грудня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» (4176-17) застосовується лише до апеляційних скарг прокурора, поданих з 14 січня 2012 року (після набрання чинності вказаним Законом).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином апеляційний суд розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2006 року, мав розглянути питання про відкриття апеляційного провадження відповідно вимог процесуального закону який діяв на момент подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Автоновмої Республіки Крим від 20 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.