Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 травня 2010 року,

оскаржуваною постановою місцевого суду, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування постанови слідчого прокуратури Христинівського району Черкаської області від 18 вересня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами протиправного заволодіння майном співвласників колишнього КСП "Розсішське" та зловживання службовим становищем при використанні зазначеного майна службовими особами СВК "Росішки" за відсутності події злочину на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посилаються на те, що судами рішення ухвалено незаконно, оскільки прокуратурою перевірка їх заяви про вчинення злочинів службовими особами СВК "Росішки" проведена неналежним чином, пояснення відібрані лише від заінтересованих осіб, а суд розглянув їх скаргу у незаконному складі, за їх відсутності. Зважаючи на істотні порушення кримінально-процесуального закону, просять судові рішення скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; міркування прокурора, яка просила частково задовольнити касаційну скаргу; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані й жоден із них не повинен залишатися без відповіді.

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у повній мірі не дотримався зазначених вимог закону.

Так, у своїй апеляції на постанову суду першої інстанції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, крім іншого, твердили, що суд безпідставно не задовольнив їх клопотання про виклик у судове засідання свідків та про витребування письмових матеріалів, необхідних для розгляду справи.

В апеляції йшлося й про те, що судом не дано оцінки тому факту, що до акту уточненої вартості майна, що підлягає розпаюванню, не було включено значну частину майна, чим було порушені майнові права членів КСП "Росішське".

Також апелянти зазначали, що прокуратура та суд не перевірили законності набутого СВК "Росішки" права власності на майно, яке в даний час, на їх думку, незаконно відчужується керівництвом .

Проте суд апеляційної інстанції відповідей на ці доводи апеляції не дав, що є порушенням вимог ст. 377 КПК України.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданої на постанову місцевого суду апеляції та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. 394 КПК України та п. 2 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 травня 2010 року в справі за скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.