СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ТА
ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
11.11.2005
(Витяг)
Ужгородський міський суд Закарпатської області вироком від
29 квітня 2002 р. Ч. засудив: за ч. 3 ст. 185 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
- на
чотири роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК - на
три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК - на два роки
позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК - на п'ять років позбавлення
волі. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів йому остаточно
визначено п'ять років позбавлення волі. Відповідно до статей 75 і
76 КК засудженого звільнено від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено на нього
обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про
зміну місця проживання, роботи або навчання.
В апеляційному та касаційному порядку справа щодо Ч. не
розглядалася.
Ч. визнано винним у вчиненні таких злочинів.
18 грудня 2000 р. він за попередньою змовою з невстановленими
слідством особами викрав з проникненням у приміщення майно С. на
загальну суму 4 тис. 500 грн, що заподіяло потерпілій значної
шкоди, а також майно С.І. на загальну суму 186 грн.
2 січня 2001 р. Ч. за попередньою змовою з невстановленими
слідством особами викрав шляхом проникнення у приміщення редакції
газети майно С. на загальну суму 9 тис. 644 грн, що заподіяло
потерпілій значної шкоди.
У ніч з 30 листопада на 1 грудня 2001 р. він за попередньою
змовою з невстановленою слідством особою незаконно заволодів
належним С. автомобілем вартістю 4 тис. 49 грн, із салону якого
викрав майно на загальну суму 136 грн. Через деякий час після
вчиненого Ч. за попередньою змовою з тією ж особою, розбивши
вітрину магазину, намагався проникнути до нього й викрасти майно,
але свій умисел до кінця не довів, оскільки був затриманий
працівниками міліції.
У клопотанні Ч. та його захисник порушили питання про
перегляд вироку в порядку виключного провадження у зв'язку з
неправильним застосуванням судом кримінального закону при
звільненні засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Перевіривши матеріали справи та наведені у клопотанні доводи,
судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової
колегії дійшли висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а
вирок - зміні з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, Ч. вчинив злочини, за які
його засудив Ужгородський міський суд Закарпатської області
вироком від 29 квітня 2002 р., у неповнолітньому віці.
Однак суд першої інстанції при звільненні Ч. від відбування
призначеного покарання з випробуванням зазначену обставину не
врахував, замість ст. 104 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
застосував до нього ст.
75 цього Кодексу і встановив йому іспитовий строк три роки, тоді
як при звільненні неповнолітнього від відбування покарання йому
може бути установлений іспитовий строк тривалістю від одного до
двох років. Тому вирок в цій частині підлягає зміні з
установленням іспитового строку в межах, передбачених ч. 3 ст. 104
КК.
Крім того, з постановленого щодо Ч. вироку підлягає
виключенню така кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 3
ст. 185 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
, як крадіжка, поєднана з проникненням у
приміщення, з таких підстав.
Суд установив, що Ч. викрав особисте майно потерпілих С. і
С.І. із приміщення 18 грудня 2000 р. і 2 січня 2001 р., тобто ще
коли був чинним КК 1960 р., ( 2001-05, 2002-05, 2003-05 ) (2001-05, 2002-05, 2003-05)
у ч. 3
ст. 140 якого передбачалася відповідальність за вчинення крадіжки
особистого майна особи, поєднаної із проникненням у житло, а не
приміщення.
Вчинення крадіжки, поєднаної із проникненням у приміщення,
незалежно від форми власності майна, передбачене ч. 3 ст. 185 КК
( 2341-14 ) (2341-14)
. Тому на підставі ст. 5 КК зазначена кваліфікуюча
ознака злочину підлягає виключенню із вироку.
З огляду на наведене судді Судової палати у кримінальних
справах та Військової судової колегії Верховного Суду України
клопотання засудженого Ч. та його захисника задовольнили: вирок
Ужгородського міського суду Закарпатської області від 29 квітня
2002 р. змінили, виключивши з обвинувачення щодо крадіжки
особистого майна С. і С.І. кваліфікуючу ознаку злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 185 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
, а саме крадіжку,
поєднану з проникненням у приміщення, та на підставі ст. 104 КК
звільнили Ч. від відбування призначеного покарання з випробуванням
з іспитовим строком два роки та поклали на нього обов'язок
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання, роботи або навчання.