КОЛЕГІЯ СУДДІВ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            23.08.2005

                             (Витяг)

     Єланецький районний  суд  Миколаївської  області  вироком від
22 липня 2004 р. засудив С. за ч. 1 ст. 310 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         на один
рік  обмеження  волі,  на  підставі  ст.  75  КК  звільнив  її від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

     В апеляційному порядку справа не розглядалася.

     Як визнав суд,  19 червня 2004 р.  працівники міліції виявили
та  вилучили  у  С.  незаконно  посіяний  та  вирощуваний  нею  на
присадибній ділянці снотворний мак у кількості 101 рослина.

     У касаційному   поданні   заступник  прокурора  Миколаївської
області порушив питання про  неправильне  призначення  засудженій,
яка досягла пенсійного віку,  покарання у виді обмеження волі, яке
згідно із законом їй не може бути призначене.

     Перевіривши матеріали  кримінальної  справи  та   обговоривши
наведені  у  касаційному  поданні  доводи,  колегія суддів Судової
палати у кримінальних  справах  Верховного  Суду  України  подання
частково задовольнила з таких підстав.

     Доведеність вини  С.  у  вчиненні  інкримінованого їй злочину
підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів,  які об'єктивно
оцінені  та обґрунтовано покладені судом в основу вироку,  що,  по
суті, у поданні не заперечується. Кваліфікація злочинних дій С. за
ч. 1 ст. 310 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною і також не оспорюється.

     Згідно із  ч.  3  ст.  61  КК  ( 2341-14  ) (2341-14)
         покарання у виді
обмеження волі не  призначається  особам,  що  досягли  пенсійного
віку. Як убачається з матеріалів справи, С. (1939 р. н.) на момент
постановлення вироку досягла пенсійного віку.

     Проте суд при призначенні С. покарання зазначені обставини не
врахував, порушивши таким чином вимоги ст. 61 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Санкцією ч. 1  ст. 310  КК ( 2341-14 ) (2341-14)
          крім  обмеження  волі
передбачені покарання у виді штрафу та арешту.

     Разом з тим відповідно до ст.  397 КПК ( 1003-05 ) (1003-05)
         касаційний
суд  не  вправі  змінити призначене С.  покарання у виді обмеження
волі на  штраф  або  арешт,  оскільки  цим  погіршиться  становище
засудженої, яка звільнена від відбування призначеного покарання на
підставі ст.  75 КК,  ( 2341-14 ) (2341-14)
         застосування якої до таких видів
покарань не допускається.

     Таким чином,  санкцією ч.  1 ст.  310 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
        , за якою
засуджено С.,  передбачено покарання,  які з огляду на її  вік  не
можуть  бути  їй призначені.  Тому колегія суддів Судової палати у
кримінальних  справах  Верховного  Суду   України,   виходячи   із
роз'яснень, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 24 жовтня  2003  р.  N 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
         "Про практику
призначення  судами кримінального покарання",  а також ураховуючи,
що С.  уперше вчинила злочин невеликої тяжкості та не є  суспільно
небезпечною,   вирок   Єланецького  районного  суду  Миколаївської
області від 22 липня 2004 р.  змінила:  на підставі ст.  48  КК  і
відповідно до  ч.  5  ст.  7  КПК  ( 1001-05  ) (1001-05)
          звільнила її від

покарання.