Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Васильченко Н. В., Горбатюка С. А.,

при секретарі судового засідання: Маджар О. М.,

за участю представників позивача: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови № 206050000/2015/00094 від 12 березня 2015 року та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 206050000/2015/00094 від 12 березня 2015 року;

- зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення зі звільненням від оподаткування митними платежами транспортного засобу - легкового автомобілю марки "Ford", модель "Fiesta", кузов НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_3;

- звільнити позивача від сплати грошових коштів за утримання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами проведення митного контролю 12 березня 2015 року на митному посту "Івано-Франківськ - центральний" Івано-Франківської митниці ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 206050000/2015/00094, згідно з якою позивачу відмовлено в пропуску через митний кордон України транспортного засобу "Ford Fiesta" 2008 року випуску.

Підставою для відмови у пропуску через кордон вищевказаного транспортного засобу слугувала невідповідність даних довідки з комуни про проживання в Італії даним у посвідці про постійне проживання в Україні та відповіді з Управління міграційної служби в Івано-Франківській області № 03/73 від 06 січня 2015 року.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають чинному законодавству, ОСОБА_3 звернувсь до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року скасовано, та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 206050000/2015/800094 від 12 березня 2015 року.

Зобов'язано відповідача повторно розглянути питання митного оформлення транспортного засобу - легкового автомобілю марки "Ford", модель "Fiesta", кузов НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_3.

Стягнуто з Державного бюджету України в межах асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 109, 62 гривень.

В решті позову - відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу, представник Івано-Франківської митниці ДФС у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 грудня 2014 року позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію № 206050000/2014/405422 на легковий автомобіль марки "Ford", модель "Fiesta", кузов НОМЕР_1, 2008 року випуску, тип двигуна - бензиновий з робочим об'ємом циліндрів 1242 см3, потужність двигуна 60 kw, номер двигуна 8е26217, колісна формула 4х2, колір автомобіля синій, виробник - "Ford werke ag", країна виробництва - Німеччина.

Разом з декларацією подано міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 1046 від 19 грудня 2014 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25 лютого 2009 року, посвідку на постійне проживання № НОМЕР_3 від 08 вересня 2014 року, паспортний документ іноземця № НОМЕР_4 від 22 січня 2010 року, висновок експертного дослідження № 9/101/1131 від 25 грудня 2014 року, копію митної декларації країни відправлення № 282103 від 09 грудня 2014 року, сертифікат відповідності № UA 1/182/0152439-14 від 24 грудня 2014 року.

Під час здійснення митного контролю посадовими особами Івано-Франківської митниці встановлено, що ОСОБА_3 до дати видачі посвідки неодноразово продовжував термін перебування в Україні у періоди з 07 листопада 2013 року по 08 лютого 2014 року та з 21 березня 2014 року по 28 червня 2014 року, про що свідчать штампи в паспортному документі іноземця № НОМЕР_4 від 22 січня 2010 року.

У зв'язку з необхідністю усунення недоліків під час подання документів позивачем повторно подано декларацію № 206050000/2015/400174 на транспортний засіб марки "Ford", модель "Fiesta", кузов НОМЕР_1, 2008 року випуску.

З метою застосування пільгових умов, тобто звільнення від оподаткування митному органу надано довідку з комуни Квуаліно провінції Неаполь, датовану 30 січня 2015 року, з якої вбачається, що громадянин ОСОБА_3 проживав в даній комуні у період з 03 червня 1997 року до 03 листопада 2014 року, що підтверджує факт постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання понад три роки у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" № 1118 від 17 листопада 2005 року (z1428-05) та пункту 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України.

Однак, у зв'язку з тим, що довідка про проживання в комуні Квуліана не відповідала даним про фактичне проживання відповідно до дато-штампів прикордонної служби України у паспорті громадянина і фактично надані документи суперечать один одному та одночасно не були підтверджені штампом "апостиль", 12 березня 2015 року суб'єктом владних повноважень видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 206050000/2015/00094, якою позивачу відмовлено в митному оформленні транспортного засобу з наданням пільг при переїзді на постійне місце проживання.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувала невідповідність наданих документів, та як наслідок відсутність права на пільговий режим митного оформлення задекларованого транспортного засобу.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведення відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності своїх дій стосовно відмови в митному оформленні транспортного засобу з наданням пільг при переїзді на постійне місце проживання.

Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що позивачем дотримано усі вимоги, передбачених підпунктом "б" пункту 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України, а саме: проживання до дня видачі посвідки на постійне місце проживання в Україні на території країни, з якої він прибув (Італія) не менше трьох років; володіння транспортним засобом не менше одного року та перебування транспортного засобу на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання більше одного року, оскільки 08 вересня 2014 року позивач отримав посвідку на постійне проживання в Україні, а до цього проживав у країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання більше трьох років. Також в поданих документах підтверджено, що з 25 лютого 2009 року позивач був власником транспортного засобу, який був зареєстрований ним на праві приватної власності в Республіці Італії.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду першої інстанції та частково погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

За приписами частини першої статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Пунктом першим статті 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Визначення митного режиму "постійного місця проживання" міститься у статті 4 Митного кодексу України та означає місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Згідно з підпунктом "б" пункту 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.

В силу пункту 4.1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 1118 від 17 листопада 2005 року (z1428-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1428/11708 від 25 листопада 2005 року (z1428-05) , митне оформлення яких здійснюється зі звільненням від оподаткування, якщо власником (уповноваженою особою) подано вантажну митну декларацію для митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування, то до завершення митного оформлення проводиться перевірка обґрунтованості цього звільнення.

При необхідності вирішення питання про можливість звільнення транспортного засобу від оподаткування посадова особа митного органу, яка здійснює митне оформлення транспортного засобу, перевіряє відомості та відмітки в документах про:

- постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України, з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку до дати отримання паспорта громадянина України);

- перебування транспортного засобу у власності громадянина не менше одного року з дати набуття права власності на транспортного засобу до дати: для іноземців та осіб без громадянства: отримання посвідки на постійне проживання або отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України, зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку до дати отримання паспорта громадянина України);

- перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку до дати отримання паспорта громадянина України).

Пунктом 4.2 вищенаведених Правил обумовлено, що підтвердженням права на здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування є такі документи та відмітки в них: для осіб, які набули громадянства України за територіальним походженням: а) паспортний документ іноземця та особи без громадянства з відомостями, що підтверджують факт переселення на постійне місце проживання в Україну (при перетині митного кордону України); б) паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні (може бути відсутній при перетині митного кордону України); в) копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства з відомостями, що підтверджують факт переселення на постійне місце проживання.

Отже, за приписами вищенаведеної норми чинного законодавства підтвердженням права на здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування для осіб, які набули громадянства України за територіальним походженням є паспортний документ іноземця та/або паспорт громадянина України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно дотримання позивачем вимог, передбачених підпунктом "б" пункту 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України, оскільки матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3, починаючи з 25 лютого 2009 року є власником транспортного засобу "Ford Fiesta", 2008 року випуску, який зареєстрований ним в Республіці Італія, а до 08 вересня 2014 року, тобто до моменту отримання посвідки на постійне проживання в Україні проживав в країні попереднього місця проживання більше трьох років.

Водночас, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи щодо позовної вимоги про звільнення позивача від сплати грошових коштів за протиправне утримання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив про передчасне подання такої вимоги, що жодним законом не передбачено.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

При встановленні наведених фактів судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За встановленим частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, чого відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може робити суд касаційної інстанції, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 159, 221, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року в частині відмови в позові щодо звільнення від сплати грошових коштів за протиправне утримання транспортного засобу скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.