СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            10.02.2005

                             (витяг)

     Центральний районний  суд  м.  Сімферополя   постановою   від
1 квітня 2004 р.  звільнив М.,  раніше судимого за ч. З ст. 296 КК
( 2341-14 ) (2341-14)
          на  три  роки  позбавлення  волі  з  випробуванням  з
іспитовим  строком  два  роки,  від  кримінальної відповідальності
згідно з ч. 4 ст. 309 того ж Кодексу.

     Органи  досудового  слідства обвинувачували М. у тому, що він
27  січня  2004  р.  незаконно  придбав та зберігав без мети збуту
особливо   небезпечний  наркотичний  засіб  -  екстракційний  опій
загальною вагою 0,56 гр.

     У   касаційному   поданні   заступник   прокурора  Автономної
Республіки  Крим  порушив  питання про скасування судового рішення
щодо  М. і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з
неправильним застосуванням ч. 4 ст. 309 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши  доповідь  судді, думку прокурора про необхідність
призначення  справи до касаційного розгляду, перевіривши матеріали
кримінальної  справи  та  обговоривши  наведені  у поданні доводи,
колегія  суддів  Судової  палати у кримінальних справах Верховного
Суду  України  визнала,  що  воно  не підлягає задоволенню з таких
підстав.

     Як  убачається  з  матеріалів справи, М. у судовому засіданні
свою  вину  в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та надав
суду    довідку    Кримського   республіканського   наркологічного
диспансеру  про  те,  що  він  з  24  лютого по 12 березня 2004 р.
добровільно пройшов курс лікування від наркоманії.

     Відповідно до   ч. 4  ст.  309  КК  ( 2341-14 ) (2341-14)
           особа,  яка
добровільно  звернулася  до  лікувального  закладу   і   розпочала
лікування    від   наркоманії,   звільняється   від   кримінальної
відповідальності за дії,  передбачені ч. 1 цієї статті. Зазначеною
статтею  не заборонено звільняти від кримінальної відповідальності
осіб,  раніше судимих до позбавлення  волі  з  випробуванням,  які
добровільно пройшли курс лікування від наркоманії.

     Крім того,  згідно  з  роз'ясненням  Пленуму  Верховного Суду
України, яке він дав у п.  24 постанови від 26 квітня 2002 р.  N 4
( v0004700-02 ) (v0004700-02)
         "Про судову практику в справах про злочини у сфері
обігу наркотичних засобів,  психотропних речовин,  їх аналогів або
прекурсорів",  за змістом норм,  передбачених ч. 4 ст. 307 та ч. 4
ст. 309 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
        , особа може бути звільнена від кримінальної
відповідальності  незалежно від того,  коли вона вчинила дії,  які
дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.

     З огляду на те,  що М., який вчинив передбачений ч. 1 ст. 309
КК  злочин  ( 2341-14  ) (2341-14)
        ,  добровільно пройшов курс лікування від
наркоманії  до  закінчення  судового  слідства,  суд  обгрунтовано
звільнив його від кримінальної відповідальності.

     На  підставі  наведеного  колегія  суддів  Судової  палати  у
кримінальних   справах   Верховного  Суду  України  у  задоволенні
касаційного  подання  заступника  прокурора  Автономної Республіки

Крим відмовила.