КОЛЕГІЯ СУДДІВ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            13.01.2005

                             (Витяг)

     Жовківський районний  суд  Львівської  області  вироком   від
27 лютого 2004 р.  засудив Г.  за ч.  2 ст.  307 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
         на
п'ять років позбавлення волі з  конфіскацією  всього  майна  і  на
підставі  ст.  75  цього  Кодексу  звільнив  її  від  покарання  з
випробуванням з іспитовим строком два роки.

     В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

     Г. визнано винною в тому, що вона на початку жовтня 2003 р. з
метою  збуту  придбала  на ринку в м.  Львові полімерні пакетики з
наркотичним засобом - 51,4  грама  каннабісу,  який  зберігала  за
місцем проживання. 4 жовтня того ж року вона збула не встановленій
органами слідства особі та М.  3,71 грама,  а 7 жовтня  наступного
року - Ж. 1,69 грама названого засобу.

     У касаційному  поданні заступник прокурора Львівської області
порушив  питання  про  зміну  вироку  у  зв'язку  з   неправильним
застосуванням   кримінального   закону   та   виключення   з  його
резолютивної частини  додаткового  покарання  у  виді  конфіскації
всього майна,  оскільки  суд  призначив  його  всупереч положенням
ст. 77 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши доповідь судді,  думку прокурора,  який  підтримав
касаційне  подання,  перевіривши  матеріали  справи та обговоривши
наведені  у  поданні  доводи,  колегія  суддів  Судової  палати  у
кримінальних  справах  Верховного  Суду  України визнала,  що воно
підлягає задоволенню з таких підстав.

     Висновки суду про доведеність вини Г.  у  збуті  наркотичного
засобу грунтуються на допустимих і достатніх, ретельно досліджених
у судовому засіданні доказах - показаннях свідків М.,  К.,  Б.  та
засудженої,  висновках  судово-хімічних  експертиз.  Ці висновки в
поданні не оспорюються.  Злочинні дії  Г.  за  ч.  2  ст.  307  КК
( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковані правильно.

     У поданні  також  не оспорюється застосування щодо засудженої
ст.  75 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  Проте суд,  звільняючи її від  відбування
покарання   з   випробуванням,  неправильно  застосував  додаткове
покарання у виді конфіскації майна.  Згідно зі ст.  77 КК  у  разі
звільнення  особи  від відбування покарання з випробуванням можуть
бути призначені додаткові покарання  у  виді  штрафу,  позбавлення
права  обіймати  певні  посади  або займатися певною діяльністю та
військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного
класу.  Наведений  перелік  є вичерпним.  Тому вирок у відповідній
частині підлягає зміні.

     На підставі  наведеного  колегія  суддів  Судової  палати   у
кримінальних  справах  Верховного  Суду  України касаційне подання
заступника  прокурора  Львівської  області   задовольнила:   вирок
Жовківського  районного  суду тієї ж області від 27 лютого 2004 р.
щодо Г.  змінила, виключивши з його резолютивної частини додаткове
покарання  у  виді  конфіскації майна.  У решті вирок залишено без

зміни.